Господа торговці паливом, квітами, сигаретами і напоями! Потрудіться пояснити, чому ночами я за свої ж гроші повинен трястися на тридцатиградусном морозі, через кватирку докрикиваясь до ваших співробітників, які сидять в теплих приміщеннях, а потім чекати, коли вони вважатимуть гроші і відпустять товар (включать колонку)?
Незрозуміло, чому клієнти повинні ловити ГРЗ, підкоряючись вашим примхам. Це різновид знущання, шановні! Звичайно, можна сказати: «Купуйте тільки у тих, хто працює через торговий зал», але що, якщо такого варіанту немає?
Високий рівень криміналу? Згоден. А ще я згоден безкоштовно запропонувати вам кілька альтернативних варіантів забезпечення безпеки продавців, грошей і товару:
— окреме приміщення за типом каси в банку з перегородкою між клієнтом і касиром;
— камера високого дозволу, фіксуюча особи входять покупців;
— охоронець, який працює в нічний час;
— страхування від пограбування і розбійного нападу.
Ви байдужі до незручностей і здоров’ю покупців? Ви готові забезпечувати свою безпеку за рахунок клієнта? Ви розглядаєте клієнта виключно як джерело прибутку? Добре, тоді скоро я прийду до вас. Я вже знайшов, де розміняти пару-трійку п’ятитисячний купюр монетами по 10 і 50 копійок. Будемо мучитися спільно. Однодумці, приєднуйтесь до акції «Торгуєш через амбразуру — вважай копійки».
