Йду зранку на роботу, захотілося холодного чаю. Підходжу до єдиного працюючого кіоску:
— Будьте ласкаві такий-то чай.
— Вам зелений?
— Ні, чорний.
— Який?.. Вам точно такий-то чай потрібен?
— Ну так. (Намагаюся зрозуміти — може, вона про смак питає?)
— Ну а який же тоді?
— Простий, не зелений!
Невпевнено дістає з холодильника пляшку з чаєм.
— Вам це?
— Так!
Простягає чай, і з сумішшю презирства і жалю:
— Де-евушка, ну ви що? Ну який же він чорний?! Звичайний такий, коричневий!
