Міжнародні групи вчених довели, що дві стародавні глобальні катастрофи — падіння астероїда і масивні виверження — спільно привели до зникнення динозаврів та іншої фауни мезозойської ери.
Про це повідомляється в прес-релізі на Phys.org, передає lenta.ru.
Дослідники вдалися до аргон-аргоновому методу, заснованому на вимірюванні співвідношення ізотопів аргону-40 і аргону-39 в зразках порід. Вони визначили, що перехід від крейдового до палеогеновому періоду стався 66,052 мільйона років тому. Саме в цей час сталося одне з великих масових вимирань. При цьому більша частина (75 відсотків) великих вивержень вулканів, які сформували траппы плато Декан, мали місце вже на початку палеогенового періоду, після падіння астероїда.
Це суперечить точці зору, згідно якої величезні обсяги парникових газів були викинуті в атмосферу з виверженнями ще до початку вимирання. В цьому випадку тварини адаптувалися до теплого клімату, а удар астероїда викликало б різке похолодання і сприяв би зникнення видів. Проте дослідники вважають, що вулканічна активність до зміни періодів могла виражатися лише у викидах парникових газів, а не магми і попелу, або ж зміни клімату зовсім не пов’язані з виверженнями.
Інша група вчених провела датування вулканічних порід на плато Декан на основі уран-свинцевого методу і прийшла до висновку, що великі виверження відбувалися в чотири етапи, як до, так і після падіння астероїда. Втім, із-за особливостей підходу дослідники отримали максимальний вік порід, що робить дані аргон-аргонового датування більш точними.
У будь-якому разі виверження зіграли ключову роль в масове вимирання, і падіння астероїда повинно було сприяти вулканічної активності, яка призвела до викидів сірки і подальшого похолодання. Майбутні дослідження допоможуть визначити джерело парникових газів, які випускалися в атмосферу в кінці крейдяного періоду, до початку вимирання.
