Продовжую розповідь про маловідомих Героїв Великої Вітчизняної Війни.
Соломон Аронович Горелик (1913-1941) — учасник Великої Вітчизняної війни, помічник командира танкової роти з технічної частини 1-го танкового полку 1-ї танкової бригади 21-ї армії Південно-Західного фронту, воентехник 1-го рангу, Герой Радянського Союзу.
У 1931 р. Соломон Горелік вступив в авіатехнічну школу, а з неї на другому році навчання був переведений в Ленінградське технічне танкове училище. Закінчивши його, служив у танковій частині в Павловську під Ленінградом. Бездоганне знання бойової техніки, відмінні навички водіння танків створили Соломона Гореліка авторитет першокласного фахівця. У 1938 р. він як один з кращих танкістів Ленінградського військового округу, брав участь у військовому параді на Червоній площі в Москві. Доброзичливий і чуйний до товаришів молодий командир користувався загальною любов’ю. Він захоплювався музикою, гарно співав, добре малював.
Під час Радянсько-фінської війни воентехник 2-го рангу Горелік брав на Кіровському заводі танки і транспортував їх на Карельський перешийок. З полів битв він евакуював в тил пошкоджені машини, нерідко під ворожим вогнем. Під час однієї з таких операцій фіни підбили танк, ведений Гореликом, і він ледве встиг вискочити з палаючої машини.
У 1940 р. Соломона Ароновича перевели у Львів і призначили помічником начальника курсів перепідготовки командного складу. В той час В армію почали надходити нові танки Т-34 і КВ, і Горелик, опанував їх одним з перших в країні, передавав свій досвід командирам-танкістам.
Він брав участь у боях за Житомир, Бердичів, Київ. Після важких оборонних боїв фронт до вересня 1941 р. проходив по Східній Україні. Горелік був призначений заступником командира з технічної частини танкової роти 1-го танкового полку тільки що створеної 1-ї танкової бригади. Під вогнем ворога він евакуював підбиті танки і після ремонту в польових майстерень повертав їх на передову. Нерідко він на місці усував пошкодження бойових машин і брав участь у танкових атак.
30 вересня 1941 р. 1-я Гвардійська стрілецька дивізія, 1-й кавалерійський корпус і 1-а танкова бригада перейшли в наступ в районі села Штеповка під Сумами і протягом двох днів розгромили німецькі моторизовані й танкові частини, застряглі в селі та за його межами через брак пального. В обстановці відходу радянських військ ця успішна наступальна операція мала велике моральне значення. В ході Штеповского бою Соломон Горелик, який керував танком, знищив чотири протитанкові гармати, шість мінометів і більш двох взводів гітлерівців.
23 жовтня 1941 року на підступах до міста Бєлгорода, підтягнувши свіжі сили, німці вклинилися в оборону наших військ на стику стрілецьких підрозділів. 1-я танкова бригада отримала наказ знищити прорвавшуюся до міста угруповання противника. 5 бойових машин з десантом автоматників атакували німців. Попереду йшов важкий танк КВ лейтенанта Лисенко, вів його воентехник 1-го рангу Горелік. Танк увірвався на позицію ворожих артилеристів, розчавив одне знаряддя, інше, як раптом важкий удар струсонув його. 2 години танкісти вели вогонь з нерухомого танка, а коли скінчилися снаряди і патрони, відбивалися гранатами. Німці оточили машину, запропонували екіпажу здатися в полон. Отримавши відмову, гітлерівці підпалили її. Горелік згорів разом з командиром у підбитому танку.
Похований у братській могилі в Бєлгороді.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 грудня 1941 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство воентехнику 1-го рангу Гореліка Соломона Ароновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно)
Його ім’ям названа вулиця в місті Білгороді, на місці поховання встановлено пам’ятник.
У 2005 році його ім’ям названа вулиця в рідному місті Бобруйську в мікрорайоні Кіселевичі.
