Доброго дня. Я молода дівчина і зараз лежу в лікарні. Задовбав мене, не повірите, далеко не медичний персонал.
Неуважаемые сусіди по палаті! Ми з вами розстанемося раз і назавжди в гіршому випадку через десять днів проживання на одній території. З вірогідністю в 90% через десять днів ми роз’їдемося по домівках і ніколи більше не побачимо один одного. Так якого ж біса ви вважаєте для себе можливим самим нахабним чином лізти в моє особисте простір?
Так, тітонька 65 років, ви абсолютно правильно помітили, що вага у мене маленький. Я типовий астенік, як і всі жінки у моїй родині. Але, чорт візьми, в лікарні я лежу зовсім з іншої причини. Більш того, мого постійного лікаря-ендокринолога, у якого я є помітний у даний час, цілком влаштовує моє співвідношення зросту і ваги з урахуванням спадкових особливостей. Ви, однак, під час кожного прийому їжі вважаєте за необхідне нагадати, що їсти треба більше і що мої проблеми зі здоров’ям, звичайно ж, почалися саме від того, що я маленька і худенька. А вже коштувало вам дізнатися, що я живу окремо від батьків вже кілька років, як ви самим неделікатним чином поцікавилися, скільки грошей в місяць я витрачаю на їжу. Так-так, саме так, в цій самій формулюванні. Знаєте, я б вас грубо послала, якби ми зараз в іншій обстановці. Але мені ще тиждень тут з вами жити, на превеликий жаль.
Тітонька похилого віку № 2! Так, я весь день просиділа, втупившись в екран свого ноутбука. У лікарні, знаєте, зайнятися крім цього абсолютно нічим. Що-що? Посаджу собі зір? А вас-то чому це турбує? Зі своїм зором я й сама розберусь, не потрібно читати мені моралі. Що знову? Ах, вам цікаво, з ким я там листуюся і чи є у мене хлопець? Вибачте, але я не присвячую ледь знайомих людей в подробиці свого особистого життя. І хто до мене приїжджав вчора, я вам теж не буду говорити. Вас це не стосується і не повинно стосуватися.
І, нарешті, моя ровесниця. Ти чомусь думала собі, що раз ми два рази сіли разом за один стіл і трохи поговорили, то у нас з’явився шанс стати кращими подружками. Ти наполегливо розпитуєш мене про моє місце проживання та навчання і моїх хобі. Але ти мені не цікава. Взагалі. У нас, судячи з усього, зовсім різні життєві пріоритети та сфери діяльності. В розмові я зробила все можливе, щоб ти скоріше це зрозуміла. У твоєму товаристві я не потребую навіть у рамках перебування в лікарні. Але до тебе не доходить.
Господа і дами! Якщо ви вимушено опинилися з ким-то на одній території, це ще не привід вивалювати один одному всі життєві проблеми, намагатися стати друзьяшками або ж давати цінні поради. Я розумію, що тут всім нудно і самотньо, але займіться вже нарешті справою! Почитайте книжку, повирішуємо кросворд, тільки без мого в цьому участі. І немає, я не социофоб і не інтроверт. Просто ви мені не подобаєтеся. Я б з задоволенням перейшла від вас в платну палату, але вона, на жаль, вже зайнята.
Поправляти швидше, бо задовбали.
