У менеджера Кім Харріс Дениколы із США пропала пам’ять, і останні майже 40 років виявилися викресленими з її життя.
У фатальний день Кім відвідувала групу з вивчення Біблії в католицькій церкві. А коли вийшла з будівлі, їй раптово стало погано. Жінка відчула сильний головний біль, і перед її очима все попливло. Вона зателефонувала чоловікові, він заборонив їй сідати за кермо і сказав, щоб дружина попросила подругу відвезти її в лікарню.
Але Кім там же зомліла. А коли прокинулася, пам’ять перенесла її майже на 40 років назад, в часи випускних іспитів. І жінка думала, що тільки що вийшла зі школи в останній день, щоб піти додому. Опинившись у лікарні, американка не впізнавала нікого зі своїх родичів.
«Я йшла зі школи і прямувала до своєї машини, тільки що здавши випускні іспити. Медсестра запитала мене: «Ви знаєте, який зараз рік?» Я сказав: «Так, мем, зараз 1980-ї»», — розповідає Кім Харріс Деникола.
Чоловік, діти та онуки стали їй чужими людьми. Крім того, Кім, яка відчувала себе на 18, все чекала, коли до неї прийдуть батьки. І їй довелося заново переживати їх смерть. Медики не змогли поставити жінці точний діагноз, припускаючи, що в неї синдром транзиторної глобальної амнезії. За словами лікарів, ймовірність того, що спогади до неї повернуться, дуже мала.
«Я відчувала себе розгубленою і все чекала, коли прийдуть мої мама і тато. Я не знала, хто такий Дональд Трамп, Барак Обама або Білл Клінтон».
Кім зізналася, що її шокували багато речей. Починаючи з її відображення в дзеркалі і закінчуючи чудесами сучасної техніки. У світі комп’ютерів і мобільних їй всьому доводиться вчитися заново. Також заново жінка «знайомиться» з близькими людьми, які всіляко намагаються її підтримувати і сподіваються на краще.
«Було стільки болю, але мій чоловік і підтримка моєї сім’ї допомогли мені пройти через це. Може бути, коли-небудь спогади повернуться до мене, а може, й ні. Але я приймаю кожен новий день. Повільно складаю імена і обличчя, і я вчуся жити в 2019 році», — говорить Кім Харріс Деникола.
