19 лютого 1986 року була запущена орбітальна станція «Мир»

269

19 лютого 1986 року з космодрому «Байконур» було здійснено успішний старт ракетоносія з унікальним вантажем, так 30 років тому була запущена радянська орбітальна станція «Мир». Це стало проривом для радянської пілотованої космонавтики і орбітальної програми. Радянська станція довгий час залишалась неперевершеним «космічним будинком»: розрахована на роботу протягом всього п’яти років, вона прослужила в три рази довше — до 2001 року.

З 60-х років починається освоєння космосу в СРСР, до якого пізніше приєдналися й інші країни. На початку 70-х відбуваються якісні зміни в підкоренні космосу: у 1971 році Радянський Союз створює і запускає першу орбітальну станцію з серії «Салют», Америка свою станцію вивела на орбіту тільки в 1973 році. Спочатку ці комплекси були частиною гонки озброєнь між СРСР і США і створювалися виключно з оборонними цілями. Восьма станція серії «Салют» під власною назвою «Мир» стала самим відомим космічним орбітальним комплексом.
19 февраля 1986 года была запущена орбитальная станция «Мир» интересное
Менше ніж через місяць, 15 березня, в орбітальному комплексі з’явилися перші мешканці — космонавти Леонід Кизим і Володимир Соловйов. А через дев’ять років, в 1995 році, станцію відкрили і для іноземних екіпажів. Крім постійного екіпажу, в роботі станції взяли участь 15 експедицій відвідування, з яких 14 були з міжнародною участю. На борту орбітального комплексу космонавти побували з Сирії, Болгарії, Афганістану, Франції, Японії, Великобританії, Австрії, Німеччини, США та інших країн. Причому німці і французи гостювали на станції по кілька разів.
Всього за час перебування на орбіті комплекс прийняв 104 людини, з них 62 підкорювача космосу були іноземними громадянами, представниками 12 держав.
На «Світі» було встановлено декілька світових рекордів, серед яких — абсолютний рекорд по часу безперервного перебування людини в космічному польоті.
Росіянин Валерій Поляков двічі побував на станції і пропрацював на ній в цілому 678 діб 16 годин 33 хвилини. Він встановив рекорд безперервного перебування в космосі — 437 діб 17 годин 59 хвилин протягом одного польоту.
Космонавт Сергій Авдєєв прожив на станції 747 доби 14 годин 12 хвилин за три польоту.
Серед іноземців, пальму першості за саме довге перебування на станції, 188 діб, ділять француз Жан-П’єр Эньере і американка Шеннон Люсид.
За час орбітального польоту космонавти 70 разів виходили у відкритий космос і провели там 330 годин.
На борту «Світу» виконано 23 тисячі наукових експериментів.
Затоплення орбітальної станції «Мир» відбувалося за затвердженим планом. 23 березня 2001 року до 08 годин 59 хвилин 40 секунд російська космічна станція «Мир», керована з Землі, була спущена зі своєї орбіти. Частково згорівши в щільних шарах атмосфери, вона була затоплена у водах Тихого океану. На жаль, економічні проблеми не дозволили Росії продовжити експлуатацію станції «Мир», але її тривале перебування на орбіті стало видатним досягненням радянської і російської космонавтики. А сучасна робота на МКС російських космонавтів своїми успіхами в чому зобов’язана досягненням орбітального комплексу «Мир.
19 февраля 1986 года была запущена орбитальная станция «Мир» интересное
Більшість населення Росії не знає, що «хрещеним батьком» станції «Мир» був самий секретний людина в СРСР – міністр ракетно-космічної галузі Олег Дмитрович Бакланів. Навіть укази про його нагородження не публікувалися. Він — Герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської премії. Творець ядерного щита Батьківщини і комплексу «Енергія-Буран».Його я і попросив висловитися з приводу вельми сумною для вітчизняної космонавтики дати.
Ось що Олег Дмитрович розповів:
— Я не раз говорив, що вважаю космос новим середовищем проживання людини. І орбітальний комплекс «Мир» нами мислився як нова ступінь в його освоєнні. Як постійно нарощуваний модулями місто. Коли я став міністром загального машинобудування, почав боротися за те, щоб вийшла Постанова ЦК КПРС і Радміну СРСР, яке відкрило б «Світу» дорогу в небо. Перший блок з’явився завдяки самовідданій праці конструкторів і робочих НВО «Енергія», заводу ім.Хрунічева, численних КБ, НДІ і заводів. Він важив 20-22 тонни. А на опорну орбіту був виведений ракетою «Протон» з радянського космодрому Байконур.
Наскільки я пам’ятаю, на «Світ» було доставлено 7 блоків. Станція являла неминущу інтелектуальну і наукову цінність. Після 15 років роботи на орбіті перший модуль для науки був просто неоціненний. Ми досі не знаємо, як екстремальна середовище космосу протягом такого тривалого часу діє на матеріали. Тільки тому хоча б перший блок слід було повернути на землю для досліджень. Після смерті людини ламають, щоб дізнатися, чому він помер. Набираються досвіду. А тут цілком працездатну станцію втопили з закритими очима, не знаючи хвороб, з якими доводиться зустрічатися в майбутньому.
Якби не ліквідація СРСР і розгром космічної галузі, то, переконаний, ми вже побували б на Марсі. Абсолютно унікальною ракетою «Енергія» могли послати людину туди і повернути назад. Ось на що ми замахувалися! І опрацювання такі були, і техніка дозволяла. Цією ракетою взагалі ми створювали іншу розмірність: один блок масою 105 тонн! Уявляєте систему «Світ-2», зібрану з таких модулів?! Це і цілий космічний місто, і стартовий комплекс.
Ми планували модернізувати цю ракету, щоб вона могла виводити на орбіту 200 тонн. Наш безпілотний «Буран» був здатний доставити в космос вантаж вагою 25-30 тонн. Ловко «клешнею» взяти супутник, занурити в своє черево, опустити на землю, щоб конструктори могли його перевірити, переоснастити і відправити назад трудитися на орбіту.
Пам’ятаєте, як наша «пташка», повернувшись із піднебесся, елегантно опустилася на посадкову смугу з точністю в 1 метр? Але прийшов Єльцин з бандою неандертальців, які почали все трощити і громити. Як в економіці, промисловості і науці, войовничі дилетанти єльцинського замісу так і в космосі відкинули Росію на десятиліття назад.
Скажімо, щоб створити життєздатну систему «Енергія-Буран», наші вчені винайшли 85 абсолютно нових і унікальних матеріалів, які можуть працювати в екстремальних умовах космосу. За деякими якісними характеристиками вони на порядок перевершували існуючі аналоги. Звичайно, це дорогі матеріали, але потім вони йшли в народне господарство, ставали надбанням цивілізації і давали людству колосальний виграш у часі. Що отримала країна натомість «Світу»? Нічого. Пішли в службу до американцям. На їх Міжнародної комічної станції нам відведена роль підручних. Та й сама ця станція суті копія «Світу».
19 февраля 1986 года была запущена орбитальная станция «Мир» интересное