Підходить як-то жінка, суне мені під ніс порожню пластикову упаковку від гребінця і питає:
— Вибачте, а у вас немає точно такий же гребінця?
— На жаль, немає.
— (з сумом в очах) Шкода.. А ви не могли б мені щось подібне підібрати?
— Е-е-е… Ні.
— (не втрачаючи надії) Ех, шкода! А мені вона подобається… Ви знаєте, тут ще номер «7» на звороті написано. Може бути, підберете сім-то?
— Може бути, ви пройдете у відділ невидимих речей?
