Нещодавно стало відомо, що відрахування частини заробітку на індивідуальний пенсійний капітал (іпк), в росії практикуватися не буде. Замість цього буде капітально переглянута система добровільного пенсійного забезпечення.
Сьогодні в цій сфері важко придумати щось нове-у світі діє величезна кількість пенсійних схем, серед яких чимало тих, які можна взяти на озброєння в нашій країні.
пенсія в сша
Американці можуть отримувати два види пенсій-державну і від роботодавця. Держава, як правило, виплачує пенсіонеру близько 1400 доларів на місяць (близько 93 тисяч рублів). Ця сума може незначно відрізнятися в різних штатах. Роботодавець виплачує 6,2% від заробітної плати свого вийшов на пенсію співробітника, а також відраховує 1,45% на його медичне страхування.
Військові та співробітники поліції мають свою пенсійну систему, яка враховує деякі інші фактори. Пенсійний вік в сша настає в 67 років, але можна вийти на пенсію і раніше. Правда, при цьому пропорційно зменшаться обидва види виплат.
У тому випадку, якщо громадянин сша не доживає до пенсії, частину грошей отримує його чоловік або дружина. Для тих, хто не заробив пенсію, тобто не має необхідного для цього стажу 10 років, передбачено спеціальну допомогу – 40% від середньої заробітної плати в країні.
Другий вид пенсії-накопичувальна. Їх отримують учасники програм добровільного страхування. Найбільш популярними з них є ira (individual retirement account) і план 401к. Система страхування 401к відкривається не самим працівником, а його роботодавцем. Компанія, в якій працює майбутній пенсіонер, може робити відрахування на користь майбутньої пенсії разом з ним.
Пенсійні внески в сша повністю звільнені від податків і захищені спеціальною страховкою pension benefit guaranty corporation від різних економічних потрясінь. Пенсійним рахунком розпоряджається його власник-він може робити вклади в інвестиційні фонди, облігації або акції. Заощадження можна також витратити на оплату навчання або виплату кредитів.
Пенсія в новій зеландії
Жителі цієї країни виходять на пенсію в 65 років. Пенсія в новій зеландії не залежить ні від стажу, ні від того, скільки працівник відраховував на рахунок. Головне для новозеландського пенсіонера-бути громадянином країни і проживати на її території не менше 10 років.
Сума залежить середньої заробітної плати по країні, сімейного стану людини і того, чи отримує його друга половина якісь соціальні допомоги і компенсації. У одиноких пенсіонерів найвищі виплати — вони отримують в середньому від 1400 до 1800 новозеландських доларів (від 60 до 76 тисяч рублів).
Держава піклується про пенсіонерів та іншими способами, наприклад, надаючи безкоштовний проїзд і знижки на участь у різних заходах. Самі громадяни можуть брати участь в системах накопичувального страхування, найбільш популярною з яких є kiwisaver. За своїм бажанням новозеландці можуть відкладати від 3 до 10% свого заробітку.
Роботодавець робить внесок в систему страхування в розмірі 3% від заробітної плати, а крім цього, відрахування виробляє і держава. Сума внеску країни залежить від того, який внесок робить сам громадянин і його роботодавець. Можна вкладати гроші і в різні фонди, що мають різні стратегії.
Пенсійні накопичення можна використовувати для придбання першого житла, якщо пенсіонер потрапив у складну життєву ситуацію. Щоб не робити внески в системи типу kiwisaver, а розраховувати тільки на державну пенсію, житель нової зеландії повинен написати спеціальну заяву про відмову.
Пенсія в японії
Японія – стрімко старіюча країна. Майже третина її громадян-це пенсіонери. В середньому японець отримує пенсію 1500 доларів (100 тисяч рублів), але є і ті, хто має право лише на мінімальні 600 доларів (40 тисяч рублів).
Сьогодні пенсійний вік в країні висхідного сонця становить 65 років, але через велику кількість літніх людей, найближчим часом його планують підвищити до 70. При цьому японців ніхто не примушує працювати до певного віку – вони можуть вийти на пенсію раніше. У цьому випадку зменшується приблизно на третину і пенсія.
Влада країни особливо стурбована майбутнім благополуччям своїх жителів. З 20 років робити пенсійні внески зобов’язані всі, в тому числі іноземці та студенти. Залежно від того, в якій сфері працює майбутній пенсіонер, він відраховує частину зароблених грошей в державний або професійний фонд.
Державний пенсійний фонд японії (gpif), виплачує базові пенсії всім жителям країни, в тому числі фермерам і приватним підприємцям. Для того щоб отримувати пенсію, потрібно дотримуватися єдина умова – відраховувати 150 доларів щомісяця. Мінімальний стаж при цьому в японії становить 25 років.
Японці, які працюють за наймом, мають право на трудову (професійну пенсію). Вони зобов’язані платити до фонду 18,3% від свого щомісячного заробітку, але половину цієї суми вносить за свого співробітника роботодавець.
Пенсія в швейцарії
Швейцарія має одну з найбільш ефективних пенсійних систем у світі. Мінімальна пенсія в цій країні становить 1200 доларів (80 тисяч рублів). Але більшість швейцарських пенсіонерів отримують набагато більше — їх щомісячний дохід становить від 60 до 80% від колишньої зарплати.
Такий високий рівень пенсій забезпечується завдяки трирівневій системі, що складається з трьох основних стовпів: базової пенсії від держави, трудової пенсії та приватного добровільного пенсійного страхування.
Держава забезпечує громадян гарантованим прожитковим мінімумом після досягнення пенсійного віку. Для чоловіків він становить в цій країні 65, а для жінок – 64 роки. Отримують пенсію також і інваліди як дитинства, так і втратили працездатність на виробництві або у зв’язку із захворюванням. Пенсії регулярно індексуються.
Всі громадяни швейцарії, починаючи з 18 років, платять пенсійні внески систему державного пенсійного страхування — ahv. Пенсія залежить від стажу і від розміру внесків. Держава бере участь у фінансуванні пенсій, вносячи свій певний внесок.
В системі професійного страхування bvg (berufliche vorsorge), внески до фонду платить як сам працівник, так і його роботодавець, причому в рівних пропорціях. Але є й обмеження-на професійну пенсію можуть розраховувати лише ті громадяни, чий щорічний дохід перевищує 21,7 тис. Доларів (1 млн. 440 тисяч рублів).
Третій рівень є абсолютно добровільним. Швейцарці можуть вносити до 20% свого доходу до фондів, вибираючи найбільш підходящі пенсійні схеми. Такі послуги пропонують безліч організацій: приватні фонди, великі страхові компанії, банки. Частина з них додатково надає страхування життя і здоров’я. Накопичені кошти можуть бути використані для придбання житла, навчання або відкриття свого бізнесу.
Пенсія в норвегії
Ця країна є відмінним прикладом того, що пенсія може бути високою, навіть якщо на неї не робити ніяких відрахувань із заробітної плати. Мінімальна пенсія в норвегії становить 1500 доларів (100 тисяч рублів), а середня – 2300 доларів (150 тисяч рублів).
Досягається це за рахунок експорту нафти, якою багата ця скандинавська країна. Норвезький суверенний фонд (government pension fund global, gpfg) отримує прибуток від продажу нафти і газу, яка використовується для інвестицій.
Фонд має право вкладати гроші на свій розсуд в нерухомість і цінні папери, причому не тільки в норвегії, але і за її межами. В акції завжди вкладено не менше 70% коштів, якими володіє фонд. Активи gpfg перевищують 1 трильйон доларів, при цьому прибутковість в останні роки коливається від 6 до 14%.
Право на повне пенсійне забезпечення мають громадяни країни, які мають стаж не менше 40 років. На пенсію норвежці можуть вийти в 67 років, незалежно від статі. Внески до державної системи страхування становлять від 8% до 11,5%. Їх розмір залежить від того, працює людина за наймом або є самозайнятим.
Громадяни норвегії можуть робити пенсійні накопичення в індивідуальному порядку або брати участь у професійних пенсійних програмах. У цьому випадку роботодавець бере участь у фінансуванні разом зі своїм співробітником.
Пенсія в італії
Італія – одна з небагатьох країн, які усвідомили свою помилку в пенсійній реформі і зробила крок назустріч своїм громадянам. Жорсткі вимоги, прийняті в 2011 році, були пом’якшені. Італійці можуть вийти на пенсію в 67 років і 7 місяців, але недавно вийшла поправка до закону, що дозволяє відправлятися на заслужений відпочинок і раніше.
Соціальна пенсія в італії становить 448 євро (32 тисяч 900 рублів). Мають стаж 25 років можуть розраховувати вже на 542 євро (39 тисяч 800 рублів). Для чоловіків, які відпрацювали 42 роки і 10 місяців, і для жінок, які віддали роботі на рік менше, є можливість отримувати трудову пенсію. Середній її розмір становить 71% від середнього заробітку.
Пенсійна реформа 2011 року мала на увазі перехід на накопичувальну систему. Працівники щомісяця роблять внески до національного інституту соціального забезпечення (inps) або в професійні каси. Кошти з цих фондів йдуть не тільки на пенсійні виплати, а й на лікарняні, а також на допомогу при втраті роботи, яка може виплачуватися 2 роки.
Розрахунок таких щомісячних виплат проводиться за складними формулами, які часто змінюються. Якщо людина працює за наймом, за нього внески робить роботодавець. Часто щомісячна виплата становить 35-40% від зарплати співробітника.
Пенсія в польщі
Польські чоловіки можуть розраховувати на пенсію з 20, а жінки – з 15 роками трудового стажу. До фонду соціального страхування (zuc) платять 19,2% від заробітної плати, але половину вносить роботодавець. Розмір пенсії визначається від суми накопичень і віку пенсіонера, при цьому щорічно відбувається індексація.
У 2017 році пенсійний вік в польщі був знижений і зараз він становить 65 років для чоловіків і 60 років для жінок. Соціальна пенсія призначається в розмірі 277 доларів (18 тисяч 500 рублів), а в кінці цього року пенсіонери також отримають ще й «13‑ю пенсію».
Державна пенсія працює за принципом розподілу і її частка в доході польського пенсіонера становить 75%. Додатково багато компаній мають власні корпоративні плани, а крім цього в країні діє безліч індивідуальних пенсійних програм від приватних фондів. Великим мінусом системи є те, що самостійний вибір пенсійної стратегії полякам недоступний. Все на що вони можуть розраховувати – це податкові пільги.
Забезпечити свою старість самостійно, як це зробили дві немолоді дами з ялти.
