Тверезість життя не перешкода

37

Тут вже багато було написано про питущих і непитущих, але от до автора історії «Не такий, як усі» хотілося б звернутися.

Справа в тому, що ми з вами з одного клубу непитущих. У нас багато спільного: я так само, як і ви, не вживаю алкоголь, але маю друзів, знайомих, колег, які до алкоголю ставляться цілком лояльно. Так само, як і ви, я періодично відвідую алкогольні заходи. Але є одне «але»: мене це все не задовбує.

Поділюся секретом, він досить простий: я не роблю нелюбов до алкоголю своєю особливістю, сприймаю це, як, наприклад, переваги в їжі. Комусь подобається італійська кухня, кому-то японська. Комусь подобається алкоголь, може бути, його смак або вплив, мені — ні. На цьому все.

Що ж ви робите? Нарочито підкреслюєте свою перевагу, хоча і стверджуєте, що це особиста позиція і ви її нікому не нав’язуєте.

Ось пара прикладів з мого життя:

— На мене не наливати.

— За кермом?

— Ага.

Мені швиденько підшукали «тверезої рідини», і продовжуємо слухати тост.

— Я не п’ю.

— На таблетках?

— Так.

Дві хвилини співчуття і все, я спокійно п’ю мінералкою і беру участь у заході нарівні з усіма.

Ви могли подумати, що я обманюю, тому що мені соромно за свій вибір. Але насправді я просто нікого ні в чому не переконую. Не хочу доводити свою правоту, не хочу привертати уваги до цього факту і до своєї персони більше, ніж потрібно, і не самоутверждаюсь за рахунок своєї «унікальності». Мені в цілому плювати, хто і що думає і які висновки робить про моїх причини, я нічого нікому не доводжу. Зрештою, мої цілі — поспілкуватися, повеселитися і так далі, і вони збігаються з основними цілями заходу. Якщо ваші цілі інші, навіщо ви взагалі туди йдете? Сходіть на безалкогольну вечірку, знайдіть непитущих друзів.

Якось був і такий епізод:

— Я не буду

— Ти з непитущих, чи що?

— Так.

— І як там на тій стороні?

— Аналогічно, тільки без алкоголю.

Посміялися, продовжуємо розмову.

Автор, може вас стали ігнорувати на банкетах зовсім не із цього приводу?