Головний приз кінопремії «Оскар» отримав фільм «Зелена книга» про реальній історії подорожі по півдню США відомого джазового піаніста Дона Ширлі і простого водія Тоні, який працював викидайлом….
На екрані 1962 рік, на півдні США расизм ще цвіте і пахне, ще у дуже багатьох ставлення до чорношкірих – як людей другого сорту…
У фільмі мене зачепило, що чорношкірий піаніст навчався в СРСР, в Ленінградській консерваторії. Погуглив. Дон Ширлі, дійсно в 1936 році, коли йому було 9 років приїхав в СРСР вивчати теорію музики….
А ще в тріо Ширлі працював російський музикант Олег – емігрант з СРСР….
Загалом, як не крути, а «Зелена книга» получилсь з «любов’ю до Росії». У всякому разі, в СРСР і в 1936 році не було расизму, а в США в південних штатах на побутовому рівні расизм зберігався навіть у 1962 р.-му…
