0 їжаків назвали винуватцями появи золотистого стафілокока
Кілька років тому всесвітня організація охорони здоров’я оголосила тривогу через посилення стійкості бактеріальних інфекцій до антибіотиків. У ситуації, що склалася вооз звинуватила масове використання антибіотиків, через які бактерії виробили до них імунітет.
Проте вчені з інституту сироватки statens (данія), кембриджського університету, королівського ботанічного саду (великобританія), університету ветеринарної медицини, інституту гігієни, мікробіології та тропічної медицини (австрія), вільного університету брюсселя (бельгія), чеського університету природничих наук (чехія) та інших наукових організацій провели власне дослідження і прийшли до висновку, що стійкість деяких бактерій до антибіотиків могла з’явитися не в результаті масового застосування пеніциліну, метициліну та інших антибіотиків, але виникла набагато раніше, чим людство дізналося про ці ліки. Свої висновки фахівці представили в журналі nature.
Біологи вирішили з’ясувати, як бактерії отримали так званий набір генів mecc — той самий, що захищає їх від дії популярних антибіотиків. Тому вони вивчили невеликі відмінності в структурі цієї ділянки днк і дізналися, які з них характерні для різних штамів стафілокока. Автори роботи також зробили спробу виявити цю ділянку в геномах інших мікроорганізмів. Підсумок виявився більш ніж дивним: з’ясувалося, що шуканий набір генів з’явився не в другій половині минулого століття, а близько 200 років тому.
І вперше він виник зовсім не у людей і домашньої худоби, але у диких тварин, а саме — їжаків, що мешкають в європі. На шкірі близько 60 відсотків з них жили бактерії, що мають» антибіотикорезистентний » набір генів, і штами стафілокока, які сильно нагадують сучасних винуватців лікарняних інфекцій.
Дослідники припустили, що mecc виник в процесі боротьби між шкірними грибками (намагаються позбутися від бактерій за допомогою виділення антибіотиків) їжаків і стафілококом. Від європейських їжаків бактерії почали поширюватися серед худоби, а потім перейшли і до людей. На думку вчених, це ще раз підкреслює, що дикі тварини служать резервуарами багатьох потенційно небезпечних інфекцій, тому необхідне подальше вивчення їх патогенів.
