І каже тоді золота риба старому:
— Дідусь, у твого сусіда всього одна корова, а ти вже третій раз просиш,
щоб вона здохла.
Дзвінок у двері.
— Я ваш сусід знизу. Мені набридли крики вашої дружини ночами: «Давай, Миколо, ще»! Можна тихіше себе під час сексу вести?
— Так, але мене звуть Віктор і ночами я працюю…
Після корпоративу дружина дзвонить чоловікові:
— Дорогий, я додому не можу доїхати, приїдь за мною, забери!
— Добре, а тебе звідки забрати?
— Я на першому поверсі, біля ліфта…
— Любий, тобі треба б походити до тренажерної зали, скинути з’явилися надлишки.
— У тебе, мила, теж подекуди забагато.
— Я жінка. Мені можна пробачити.
— А я чоловік. Мені пофігу.
Якщо чоловік не засинає відразу після сексу, значить, йому вже пора до дружини.
Поїзди далекого прямування дають людям можливість повною мірою відчути себе домашнім котом.
Весь час лежиш, спиш, ні фіга не робиш. А встаєш тільки в туалет або пожерти. Ну і ще дивишся у вікно на пташок.
Якщо на жердині повисла жінка — це стриптиз, а якщо чоловік — це Масляна.
— Вибачте, дівчина, котра година?
— Половина десятого.
— Спасибі.
— Як? І це все?!.. Ні «як ви прекрасні», ні «як вас звати»… Зовсім охренел вже!
У мене з вікна відкривається вид на чотири під’їзду, біля кожного під’їзду по дві лавочки, на яких зазвичай гніздяться бабульки.
Тепер я стан погоди вимірюю в «бабки». 2-3 бабки — вітряно, холодно, сиро. Погожий літній день — це 8-10 бабок і більше. Нуль бабок — значить або на вулиці пекельний апокаліпсис, або по телеку Малишеву показують.
«Але!» — гукнув візник.
«Пасаран!» — відповіла кінь.
Більшість людей чекають Любов, Віру, Надію, а приходить Сара Мойсеївна.
Життя як супермаркет, бери що хочеш, але не забувай каса — попереду. За все доведеться платити!
Оголошення
Шиємо. Прокуратура.
В’яжемо. РВВС
Стукайте. ФСБ.
Складаємо казки. Уряд.
Розповідаємо казки. 1 канал.
Ми вас попереджали. Моз.
Літній джентльмен повертається до себе додому і бачить, як якась
дівиця нишпорить по його кімнатах. Він швидко замикає двері і вистачає
трубку телефону, щоб дзвонити в поліцію.
Дівчина починає ридати і кричати:
— Ні! Тільки не поліцію! Не губіть! Я все, що завгодно для вас…
Ви не пошкодуєте! Я таке можу…
І швиденько скидає з себе одяг.
Ну, джентльмен хмикає і веде її в спальню.
Звідти чується кректання, вигуки «ну, може, по-іншому»,
«а, може, ось так вийде», «е-е-х»…
Через півгодини:
— Ну що ж робити, доведеться все ж поліцію викликати…
