Якщо б я мав коня

48

Тут вже було кілька історій від моїх колег по цеху — внесу і я свої сто грам. Я лошадница: займаюся верховою їздою більшу частину життя. За цей час я встигла зібрати топ самих тупих питань і фраз, вимовних людьми, котрі дізнаються про моє захоплення.

Перші рядки топа незмінно займають «гумористи» зі своїми вульгарними жартами.

— А правда, що дівчата кінчають, коли на коні їдуть?

Звичайно, тільки заради цього ми верхом і сідаємо.

— І що? Який він? Ну, член у жеребця великий?

Приїжджай в стайню, подивися. У нього не тільки великий член — там ще й копита з тарілку, які я подумки вже опустила на твою голову.

— Ага-ага, вона їздить верхи, так-так, на жеребці катаєшся! Ги-ги-ги!

Хлопці, може, вам до лікаря пора?

Далі йдуть тупуваті споживачі кліше та стереотипів.

— А їздити верхи страшно?

— А конячці не боляче?

— А чому у тебе ноги не криві?

— А всі мужики-конярі імпотенти? Там же відбити все можна.

Чомусь запитують тільки у дівчат. Ага, піди запитай у нашого тренера, який справляється з трирічним пятисоткилограммовым жеребцем однією рукою: «Чуєш, мужик, ти імпотент?»

— Що, хвости кобилам крутиш?

Люди, що це за фраза? Звідки ви її взяли? Та й в оригіналі там були корови, мені здається.

— А чому кінь лежить? Не може бути: я точно знаю, що вони сплять стоячи!

Стоячи коні дрімають. А глибокий сон — тільки лежачи.

Наостанок — перли «рожевих дівчаток».

— Ой, ти вчишся на конево-про-ода-а-а… Це ж не престижна-а-а!

І слава б–гу, що на моєму факультеті немає тобі подібних! Іди вчися на престижного менеджера.

— Коні смердять!

Доглянуті коні не смердять. Від них приємно пахне сіном, стружкою і вівсяною кашею.

Розумники-гумористи, жертви телевізорів і власних мізків, як же ви задовбали!