Тут вже було кілька історій від моїх колег по цеху — внесу і я свої сто грам. Я лошадница: займаюся верховою їздою більшу частину життя. За цей час я встигла зібрати топ самих тупих питань і фраз, вимовних людьми, котрі дізнаються про моє захоплення.
Перші рядки топа незмінно займають «гумористи» зі своїми вульгарними жартами.
— А правда, що дівчата кінчають, коли на коні їдуть?
Звичайно, тільки заради цього ми верхом і сідаємо.
— І що? Який він? Ну, член у жеребця великий?
Приїжджай в стайню, подивися. У нього не тільки великий член — там ще й копита з тарілку, які я подумки вже опустила на твою голову.
— Ага-ага, вона їздить верхи, так-так, на жеребці катаєшся! Ги-ги-ги!
Хлопці, може, вам до лікаря пора?
Далі йдуть тупуваті споживачі кліше та стереотипів.
— А їздити верхи страшно?
— А конячці не боляче?
— А чому у тебе ноги не криві?
— А всі мужики-конярі імпотенти? Там же відбити все можна.
Чомусь запитують тільки у дівчат. Ага, піди запитай у нашого тренера, який справляється з трирічним пятисоткилограммовым жеребцем однією рукою: «Чуєш, мужик, ти імпотент?»
— Що, хвости кобилам крутиш?
Люди, що це за фраза? Звідки ви її взяли? Та й в оригіналі там були корови, мені здається.
— А чому кінь лежить? Не може бути: я точно знаю, що вони сплять стоячи!
Стоячи коні дрімають. А глибокий сон — тільки лежачи.
Наостанок — перли «рожевих дівчаток».
— Ой, ти вчишся на конево-про-ода-а-а… Це ж не престижна-а-а!
І слава б–гу, що на моєму факультеті немає тобі подібних! Іди вчися на престижного менеджера.
— Коні смердять!
Доглянуті коні не смердять. Від них приємно пахне сіном, стружкою і вівсяною кашею.
Розумники-гумористи, жертви телевізорів і власних мізків, як же ви задовбали!
