Мене задовбали клієнти, які не читають договір. Взагалі. Сунеш їм папірець, де детально розписано, що і як, просиш уважно прочитати і поставити питання, якщо щось буде незрозуміло. Так ні: прогледять по діагоналі, підмахнуть — і пхають назад. Питаєш, чи точно все прочитали, точно все зрозуміло? Ну звичайно, дурні ми, чи що? А потім починається…
— Та як ви смієте? Та я!.. Так ви!..
— Ви ж читали договір. Там написано, що в цьому випадку ми відповідальності не несемо.
— Та де? Ви брешете!
Показуєш договір.
— Шахраї! Та я не зобов’язаний його читати! А там незрозуміло написано! (Нецензурщина, загрози.)
А питання вас просили ставити, тому що хотілося поговорити?
І все одно розумієш, що правда на твоєму боці, але доводиться витрачати свій час і пояснювати в перший, десятий і сотий раз, що це договір. Складений абсолютно у відповідності з законом, нічого і нікого не ущемляє. Так і написаний він аж ніяк не суцільно незрозумілим юридичною мовою. І що ви мали повне право його не підписувати і відмовитися від наших послуг. Розумію, якщо б ми друкували якісь сумнівні примітки восьмим шрифтом або договір би складався зі ста сторінок, але в нашому договорі два листа і один додаток на чотири рядки!
