Забій всієї бабусі

395

За родом діяльності (МСЕ — медико-соціальна експертиза) щодня опрашиваю хворих, часто на всю голову. Поведінка «клієнтури» — окрема билина про сім піснях, і я хочу торкнутися лише один аспект — скарги. Не ті, які «скарги і пропозиції», а ті, які «що вас турбує».

Якщо у вас на вулиці запитають, котра година, чи станете ви розповідати, що чекаєте автобуса, тому що вам треба на ринок за огірками? Або, приміром, що скло на ваших годинах міняли вже два рази, а вони все одно йдуть — ось як в совку годинник робили, не те, що зараз? Сумніваюся. Чому ж тоді після найпростішого питання «Що вас турбує?» починається морок і ахінея?

— Так все!

Невідворотна загибель. Забій всієї бабусі.

— Конкретніше можна?
— А що, у документах не написано?

Написано. Там багато чого написано. Включаючи гастрит поза загостренням і апендектомію сорокарічної давності.

— Що зараз турбує?
— Серце ось.

Клас. У мене теж серце. І шлунок. І вуха, причому різні. Одне праве, а інша, як не дивно, ліве.

— Можна про серце конкретніше?
— Ішемія у мене!

Добре, що при заповненні посильного листа на МСЕ хвору фахівці оглядають, а то на наступний питання «А звідки ви це знаєте?» цілком можна очікувати обуреного «Дик, Малахов!» або ще крутіше: «Сусідка, у неї теж ішемія, вона мені і сказала, у нас симптоми ідентичні».

— Ваші діагнози я сам прочитаю в амбулаторній карті. Ви свою ішемію як відчуваєте?
— Ну звісно!
— У чому це виражається?
— А ви що, в інститутах не вчили, що при ішемії болить?

Можна продовжувати дуже довго. До речі, наступна скарга в описаній вище ситуації — «Ще ноги у мене».

Смішно читати (або чути) чергового задолбыша, якого лікарі-вбивці толком не вислухали, дали якісь рекомендації і відправили з кабінету. Панове, якщо ви на прямій, зрозумілий, адекватний питання, заданий ввічливо, спокійним тоном, не здатні дати такий же прямий і адекватну відповідь, чого ж ви від лікарів хочете?

Для МСЕ скарги відіграють другорядну роль. А ось лікареві поліклініки іноді доводиться ставити діагноз здебільшого за скаргами і убогою, неспецифічної симптоматиці. Мої співчуття.