З-за чоловіка, а не для

457

Як говорилося в історії «Затишок — це норма», не проблема готувати на двох або трьох і забиратися не для чоловіка, а для себе. Але я хочу внести корективи у формулювання частенько я готую, убираюсь і перу не для чоловіка, а через чоловіка.

Такі висновки я зробила, коли чоловік став часто виїжджати у відрядження. Так от, залишаючись одна, голодна я не ходжу, але я і не готую обіди з трьох страв плюс десерт, а їм щось просте, наприклад, спагеті з соусом і сиром.

Я не живу в бруді, тому що не сорю (чисто не там, де миють, а там, де не смітять, пам’ятаєте?), а просто протерти пил та вимити підлогу не так вже й довго. А от чоловік умудряється забруднити сто тарілок, стіл на кухні, розлити чай у залі, впустити подтаявшую цукерку на диван, забризкати піною для гоління ванну кімнату…

З одягом те ж саме. Моя одяг невибаглива в пранні, а з-за образу життя специфічних забруднень я не отримую. А ось прання одягу чоловіка — це квест з застирыванием, а прасування декількох комплектів форми — то ще задоволення.

Вловлюєте суть? Я забралася б за годину, а з-за чоловіка потрібно витратити три. Я б приготувала обід за 30 хвилин, а з-за чоловіка цей процес знову затягується години на три і т. д.

Не поспішайте кидатися тапками, мене це не задолбали, тому що мій чоловік усвідомлює всю складність ситуації і намагається надати посильну допомогу в побуті. Я не роблю домашні справи з викривленим від гніву обличчям, але автор вищезгаданої історії, мабуть, вважає, що якщо робити все це для чоловіка, то погляд на грязюку повинен бути як мінімум закохано-ванільний. Це і задолбали. Прибирання і готування в принципі нікого не збуджують. Тому давайте не будемо робити домашні справи для когось, а просто будемо робити їх, щоб було чисто, не забуваючи допомагати один одному.