Незвичайне фото з вільним доступом на полі. А як же митниця?
З срср у мене залишився спогад, що всі регіональні аеропорти повально будувалися з закритим видом на злітне поле. Максимум-величезні вікна на висоті другого поверху, через які було чути гул літаків. А навколо бетонний паркан у два людські зрости. Дитиною мене це страшно дратувало, потрапив в аеропорт, а на літаки подивитися можна тільки на посадці. Та взагалі дивно було багато. Туалети в зоні вильоту-прильоту з’явилися тільки при капіталізмі. У святі 90е було взагалі весело, прилітаєш-терпи до проходу контролю, вилітаєш — терпи до закінчення посадки, зльоту, і дозволу відстебнути ремені. А в самому аеропорту туалет платний, а пиво у всіх кіосках навколо аеропорту і купа вільного часу. 🙂
Зараз бісить скопідомство аеропортів. Будь-аеропорт показує що тобі тут не раді від слова «зовсім». Шалені ціни за парковку, за харчування, при величезних площах ніде присісти, все більше обмеження на багаж ( хоча це питання до перевізника ), бомбили, які схоже заносять комусь, інакше чому вони досі не зникли, порожні vip-під’їзди по півкілометра, що займають загальні дороги ( що, не можна для цих «безробітних» зробити окремий паркінг в стороні? ) і т. Д.
