Я поет, зовусь я Цветик

28

Довге інтерв’ю «геніальної поетеси», яка за свій рахунок випустила «ось вже другий збірник з власними ілюстраціями», тому що їй, за її ж словами, «не було чим зайнятися на пенсії». Треба було вже тут насторожитися. Але ні!

Загалом, в останніх рядках інтерв’ю одне з творінь було копітко (і без знаків пунктуації) записано нашої журналісткою, щоб читачі нашої газеточки прочитали і, мабуть, захопилися. Що я можу сказати з цього приводу? Іноді краще в’язати, ніж писати.