Задовбали «мыждрузья».
От є у вас хобі, в якому ви досягли певного рівня майстерності, так що воно стало приносити вам якусь копійчину. А є вони — товариші, зустрінуті на якомусь фестивалі або концерті, а потім додані в друзях у синій соцмережі. У вас навіть є пара-трійка спільних інтересів, з приводу яких ви кілька разів цікаво поговорили. І ось ці громадяни бачать, що ти продаєш результати власної праці, причому за дуже адекватні гроші, і радісно заявляють: «Ми ж друзі! А подаруй!»
Увага, питання: ви вважаєте мене другом, якому були б готові вручити без особливого приводу подарунок вартістю в районі тисячі дерев’яних? І що я чую у відповідь? «Ну, це ж своїми ручками зроблено! Тобі ж подобається цим займатися! Це ж твоє хобі!» Виходячи з цієї логіки, повинна оплачуватися винятково нудна і нелюбима робота. Тоді фрілансерам взагалі пора перейменуватися в благоЕкшн ників і протягнути ноги.
Між іншим, і те, що мені подобається, не зводить до нуля ціну матеріалів і інструментів. Я не скидаю шкіру, як змії, щоб пошити з неї гаманці. Слово «собівартість» вам що-небудь говорить? До речі, друзі це розуміють і готові компенсувати вартість матеріалів (якщо, звичайно, я не подарунок-сюрприз роблю). І ні копійки понад чека з магазину я одного не візьму.
Аналогічно йде справа зі знанням іноземних мов (за яким у мене наявні міжнародні сертифікати). «Ну переведи статейку, ти ж захоплюєшся мовами! Мыждрузья!» Переклад — це досить складна робота, і не можу сказати, що я так вже люблю перекладати статті, щоб робити це з чистого ентузіазму. От чесно — це кілька годин роботи, які заслуговують певної оплати, або хоча б шоколадки.
Так, я, за вашою логікою, жлоб: не хочу робити серйозну роботу за «спасибі» від полузнакомого людини. А ви — жебраки.
В кінці кінців, ви начебто любите тягати залозки у спортзалі? Так допоможіть мені перетягати коробки при переїзді! Ми ж друзі!
