Світ на два розміри менше

38

Я негабаритний. Як ви думаєте, виходячи з яких критеріїв вибираються відстані між сидіннями в громадському транспорті, поїздах, літаках, в кіноконцертних залах? На зріст вище середнього проектувальники явно не орієнтуються. Щоб хоч якось мінімізувати займане мною простір, я вжимаюсь свого сидіння, упираюся колінами в те, що попереду, але все одно доводиться розкидати ноги на такий рівень, щоб коліна провалилися в поглиблення між кріслами. Зрозуміло, мені треба хоча б іноді трошки рухатися, бо як тіло в не занадто зручній позі затікає. Праведне обурення тих, хто сидить переді мною, я розумію, але зробити нічого не можу при всьому своєму бажанні. У громадському транспорті проблеми ще можна якось уникнути, ігноруючи сидіння або сідаючи в напівпорожньому автобусі боком (втім, теж часом ловлячи гнівні взляд блюдущих правила буркотунів), але в концертному залі такі варіанти вже не проходять.

Я прошу вибачення, що в силу своїх фізіологічних особливостей доставляю стільки незручностей оточуючим. Але зрозумійте: високим людям, викидів з статистики у частині габаритів, доводиться жити в світі на кілька розмірів менше, ніж потрібно для комфортного існування. Середній зростання людства неухильно зростає. Проектувальники, не скупіться на зайві два сантиметри між кріслами, будь ласка.