На фото: передбачуваний зовнішній вигляд Головного Храму Шойгу.
Почитав джинсу про т. зв. «головний храм Збройних сил РФ» (https://shakko-kitsune.livejournal.com/1369764.html) . В принципі, не здивований. То що Шойгу вже давно ку-ку на теми бирюлек – це факт. Досить наблизитися до нової будівлі міністерства оборони (колишньому головному штабу Сухопутних військ), щоб у цьому переконатися. Така кількість скульптурок на військово-патріотичну тему можна очікувати хіба що біля дитячого садка. Деякі скульптури винесені за огорожу, але більшість недоступне для перехожих, оскільки розташовані всередині двору. Діточкам на таке дивитися цікаво. Але як офіцери і генерали, які щодня йдуть в міністерство оборони, переносять цю монументальну журавлину – питання для мене відкрите. Мені здається, будь-якого військового має нудити від такого підліткового монументального військово-патріотичного виховання, яке чомусь проводиться серед співробітників міністерства оборони. Зрозуміло, що вся ця ляпота безпосередньо пов’язана з особистістю самого Шойгу. Що ми про нього знаємо?
Сергій Кужугетович Шойгу – тувимец. А що ми знаємо про Туві? У цікавлячій нас аспекті ми знаємо, що основною релігією Туви є «шаманізм та місцеві вірування, тибетський ламаїзм». Шаманізм, ага. Ось від цього і варто відштовхуватися.
Шаманізм розглядає світ як арену взаємодії різних духів добрих і злих. Тому в шаманізмі велику роль відіграють різного роду камлання, підношення духам і т. п. Шаманізм ділить всіх духів на добрих і злих. Від злих духів слід захищатися. Для шаманиста природно огородити місце свого проживання (наприклад, будівля, в якому він перебуває більшу частину часу) зображеннями добрих духів (скажімо, численними пам’ятниками воїнів), які таким чином будуть відганяти злих духів.
Я не хочу сказати, що Шойгу – практикуючий шаманист. Дуже навіть може бути, що він взагалі атеїст. Але генетичну пам’ять відкинути вкрай складно. Шаманізм і всякі подібні вірування сидять в його підсвідомості і його бурхлива діяльність «духовно-армійської» сфері актуалізує саме це шаманське несвідоме. І ось, стало бути, Шойгу заклав «головний храм збройних сил».
З одного боку, враховуючи, що у нас церква відокремлена від держави –взагалі, м’яко кажучи, дивно говорити про головному храмі одного з державних інститутів. А крім того, в російській армії служать не тільки православні (або нехай хоча і атеїсти, але росіяни), але і мусульмани, так і буддисти теж. Чи випливає з цього, що в недалекому майбутньому з’явиться головна мечеть Збройних сил, головна буддійська ступа Збройних сил і т. д. або справа обмежиться одним лише нібито православним храмом? Але якщо обмежаться тільки їм, то цей храм ніяк не може бути Головним Храмом для військовослужбовців мусульман чи буддистів, чи католиків чи протестантів, або – а таких все одно більшість – атеїстів. Загалом, як не крути – безглузда ідея і вона як не можна краще демонструє правильність відокремлена Церкви від держави, щоб не виникало всіх цих колізій.
Ну і власне з цього «храму», який видається за нібито православний. Перше, від чого можна випасти в осад – стіни цієї будівлі будуть кольору хакі. Православний храм кольору хакі? Серйозно? Зрозуміло, що генетичному шаманисту Шойгу немає справи до православних традицій і колірної символіки православних храмів. Але треба зовсім вже бути незнайомим з православ’ям, щоб припускати, що православний храм може мати стіни кольору хакі. І навіть якщо міркувати про символіку сучасної армії, в якій колір хакі є переважаючим, то взагалі-то російська армія має багатовікову історію, в якій історичний відрізок «кольору хакі» – зовсім невеликий, порівняно з іншими колірними відтінками. Загалом, хакі – це маячня, який може нормально сприймати лише шаманист.
Далі. Символізм храму. Якщо як приклад взяти побудований в честь перемоги 1812 року Храм Христа Спасителя, в якому на внутрішніх стінах розташовані дошки з іменами загиблих на Бородінському полі солдатів і офіцерів російської армії, то це цілком логічно. Адже всі ці солдати і офіцери 1812 року були православними і поетом цілком логічно, що їх імена відображені на стінах православного храму. Але що ми бачимо у випадку з «головним храмом Шойгу»?
Цей нібито православний храм будують на честь перемоги 9 травня 1945 року, дотримуючись символізм, доведений до дитячої наївності. Наприклад, діаметр центрального підкупольного барабана – 19,45 м, що символізує рік перемоги. Дитячий садок. Причому ця цифрова символіка зіграла з «знавцями» поганий жарт. Так, висота малих куполів – 14,18 м (бо Вітчизняна війна тривала 1418 днів). Але якби творці хоча б трохи поцікавилися цифровий символікою сучасного світу, то виявили б, що 14 і 18 – це цифрові коди сучасних неонацистів. Так що досить курйозно, що в пропорціях цього храму Шойгу буде зашифровано ім’я Адольфа Гітлера і одне відоме (серед посвячених) висловлювання.
Але це добре – з дурнів який попит. Але от саме посвячення нібито православного перемоги 1945 року. Серйозно? На честь перемоги атеїстичного режиму, в честь перемоги армії, в якій не було священиків, а були комуністи-політруки, доводять безглуздість будь – якої віри- будувати храм? Це настільки абсурдно, що просто, як кажуть, немає слів. Втім, як раз для практикуючого шаманиста абсурду в цьому немає ніякого. Парфуми для шаманиста є духи – і взагалі ролі не грає, з якими сутностями ці духи пов’язані.
Ну а решта – типу чавунної сходи з ворожих гармат-танків – це, по суті дрібниці, порівняно з тим, що я описав вище. Шаманізм – це вчення про добрих і злих духів. Якщо «храм» зводиться на честь «добрих духів» (загиблих у Другій світовій солдатів і офіцерів Червоної армії, наприклад), то звичайно є і злі духи – солдати ворожої армії, вермахту. Тому цілком природно цим злим духам показати їх місце і зробити їх артефактів плити, які будуть зневажати своїми ногами нібито віруючі.
Якщо сказати Шойгу, що в православній традиції немає такого принципу – що ворога треба топтати ногами і тому укладати ворожими артефактами вхідні плити у храм, то він навряд чи зрозуміє про що мова. У православній традиції є прямо протилежна традиція. Хочеться у зв’язку з цим порадити товаришеві Шойгу з’їздити в Донський монастир – до речі, один із символів якраз перемог Російської армії – зайти в Малий собор Донської ікони Божої Матері і подивитися перед входом на написи на плитах, які віруючі зневажають своїми ногами, входячи в храм. Вважаю, у товариша Шойгу має статися когнітивний дисонанс, коли він побачить, що православні, входячи в храм, в буквальному сенсі слова топчуть могили православних подвижників, які – як символ найвищої смирення – поховані саме перед входом, щоб прямо за ними йшли віруючі. Шаманисту ця ідея незрозуміла в принципі. Тому він думає, що запроторивши в плити або сходові марші нібито «православного храму» елементи німецької техніки часів Другої світової, він тим самим зробить якийсь шаманський обряд, валить мечем в прах злих німецьких духів.
Загалом, останнім часом бурхлива діяльність товариша Шойгу схожа на діяльність практикуючого шаманиста. Такий шаманізм для російський армії. І цей «Головний Храм Шойгу» – один з елементів цього шаманском камлании. І, зрозуміло, нічого навіть близько православного в цьому немає.
