Розіграш щасливого життя

16

Старий єврейський анекдот:

Молиться єврей Богу:

— Господи, я все життя був праведником, всі заповіді дотримувався, шаббат дотримувався, все як треба робив, ну чому ти не можеш зробити так, щоб я хоч раз виграв у лотерею?

Голос зверху відповідає:

— Ізя, дай мені шанс, купи-таки хоч один квиток!

Таких Изей я зустрічаю регулярно. Вони можу хотіти чого завгодно: знати іноземну мову, поїхати в конкретне місце, завести дітей, купити житло, виграти-таки в лотерею або навчитися вишивати хрестиком. Неважливо, чого вони хочуть, але всі вони не роблять для отримання бажаного нічого.

Навчання. Записатися на курси — дорого. Дивитися уроки в інтернеті — складно і незрозуміло. Купити самовчитель — дорого, складно і незрозуміло. Чекаємо Матрицю, коли потрібну програму можна буде завантажити прямо в мозок.

Поїздки. По-перше, звичайно ж, дорого. Через турфірму нудно і дорого. Самоходом складно, страшно і знову дорого. Чекаємо того, хто візьме за ручку і звозить, виконуючи всі забаганки, та ще й за свій рахунок.

З житлом і дітьми, звичайно, складніше. Але навколо ходить маса людей, яка доводить, що мета досяжна. Просто це велика мета, до якої потрібно йти роками.

Коли мій друг в 16 захотів вивчати не найпопулярніший мову, він знайшов підручник у безкоштовній бібліотеці. Півроку він з цим підручником жив, але зміг досить вільно читати мовою. Розмовну мову і вимову йому, звісно, ніхто не ставив, але потім з’явився інтернет та фільми на будь-якій мові, і один надолужив необхідне. Він хотів знати мову.

Коли я захотіла навчитися в’язати на спицях, я перечитала і переглянула тонни уроків та майстер-класів, винищила гору пряжі. Зараз я майже не в’яжу, але знаю, що якщо захочу, то хоч чохол для танка зроблю. Я хотіла вміти.

Коли мій тоді ще хлопець сказав, що хоче дітей, я запропонувала йому подивитися на його зарплату, почитати, як вираховуються декретні виплати, і розповісти, як ми будемо жити на це втрьох. Він уперся, підвищував кваліфікацію, отримував сертифікати, атестати, брав понаднормові. Зараз цей хлопець — мій чоловік, і я спокійно можу піти в декрет і знати, що ми не будемо перебиватися з хліба на воду. Він справді хотів дітей.

Життя жорстока і несправедлива. Далеко не всі отримують те, чого хочуть, а деякі не отримують навіть те, чого заслуговують. Але робіть вже щось для виконання своїх бажань, чортові скиглії!