Задовбали люди, які багато чого хочуть, але не мають наміру нічого для цього робити. Ще й дивуються, коли виявляється, що потрібно докласти зусилля.
Подруга:
— Звичайно, тобі щастить, у тебе така класна фігура. Як таку можна отримати?
— Я ходжу на фітнес п’ять разів на тиждень, в басейн по неділях, якщо не встигаю, то вдома займаюся йогою. Не їм після шести, ніколи не їм промислові солодощі і фастфуд, не п’ю солодку газовану воду і влаштовую собі розвантажувальні дні раз на тиждень.
— Ну, це занадто складно для мене. І взагалі, у мене погана спадковість і обмін речовин.
— А скільки разів на тиждень ти займаєшся спортом?
— Не люблю я це все, мені не цікаво.
Знайомий:
— Як тобі вдається подорожувати за кордоном по п’ять разів на рік?
— Я зупиняюся в дешевих готелях, літаю лоукостом, не витрачаю гроші на нікому не потрібні сувеніри.
— Але ж все одно для цього потрібні гроші.
— Просто намагаюся не купувати всяку нісенітницю і продуктові магазини ходжу тільки зі списком. Одну поїздку можна організувати за 400-500 євро, за два місяці їх цілком можна відкласти.
— Не, я так не можу. Мені треба обов’язково себе чимось побалувати. І взагалі, я не можу жити в дешевих готелях — якщо вже відпочивати, так з шиком.
— Тому ти вже п’ять років нікуди не їздив?
Образився.
Ще одна подружка:
— Як ти купила собі квартиру в 24 роки?
— Почала працювати в 18. Знімала не дороге житло з пластиковими вікнами, а прості гостинки — це в два рази дешевше. Намагалася не купувати те, що мені насправді не потрібно.
— Не, я так не можу. Це сила волі потрібна. А мені потрібно обов’язково кожен місяць купувати собі новий комплект білизни за 300 євро. Я так звикла.
Навіщо питати, якщо все одно нічого не збираєшся робити?
