Багато років все було проти її бажання стати актрисою. А до 60-ти як почалося! У рік – по 7 — 10 фільмів, реклама, кліпи… Сьогодні Галина Стаханова – головна бабуся російського кінематографа. І, за великим рахунком, конкуренток у неї немає.
Актриса Галина Стаханова.
— Мамо, ви знову за старе!.. Ну на якому ви маслі це робите?! Там же суцільний холестерин! Шкідливо дуже!
— Розумні всі стали! Вам не догодиш!
— Догодиш, догодиш!.. Ми вас так любимо, мама!
— Ой, лисиця-а-а!..
Можна ненавидіти рекламу, заважає перегляду фільму, але не любити актрису, яка зуміла з комерційного ролика зробити яскравий запам’ятовується сюжет, несправедливо.
Для Стахановой соняшникова олія стало справжнім порятунком. Кінець 1990-х – початок 2000-х. Зі стадіону «Лужники», де Галина Костянтинівна працювала старшим контролером, її випровадили на пенсію. Як жити на гроші, незрозуміло. А хотілося ще дочки…
Випала з вікна третього поверху
Легко їй не було ніколи. Хоч і народилася в Москві. Сім’я – найпростіша, мама з батьком – без вищої освіти. Восени 1941-го з однорічною Галею Стахановы евакуювалися в Алма-Ату, там народили хлопчика Сашка. Жити б та радіти. Але чоловік раптом залишає родину заради іншої жінки. Мати захворює на тиф. Їжі не вистачає, в хід йдуть картопляні очистки. Бабуся свою частку віддає дочці й онукам. А сама вмирає з голоду.
Кажуть, тим, хто пережив війну, нічого не страшно. Але дитинство Стахановой здається якимось зовсім вже жахливим. У три роки вона на очах у матері випала з вікна третього поверху. Мати так кричала! До цих пір цей крик стоїть у вухах Галини Костянтинівни. Не відчуваючи ніг, мати бігла вниз і молилася: «Господи, допоможи! Прийми дочку на руки!».
Господь прийняв. Галя примудрилася приземлитися між трьох каменів і навіть не поранитися. А мама довго жила з нервовим тиком. Та ще працювала як проклята, щоб витягнути двох дітей. Не встигли повернутися в Москву – нове нещастя: Саша отруївся каустичною содою.
Квартиру їх після війни зайняли інші люди – довелося Стахановим оселитися в підвалі. А тут і батько Галі з’явився. У білій гарячці. З ножем, який весь час тримав під подушкою. Страху дівчинка натерпілася – на все життя вистачило. Це і вплинуло потім на її стосунки з чоловіками.
Мати Галі підмітала двори, чужу білизну прала, прибирала в квартирах. А не просихаючий від пияцтва чоловік ганявся за дружиною та донькою, погрожуючи вбити. До того ж заразив дівчинку інфекційних плевритом.
Біди і напасті підстрибом бігли за Стахановыми. Чому? За які гріхи давалися їм ці випробування?
Смерть формального глави сім’ї стала для всіх полегшенням. Але хіба що моральним. Щоб допомогти матері, Галя перейшла в школу робочої молоді та влаштувалася на комутатор МДУ телефоністкою. А сама мріяла стати актрисою.
Галина Стаханова (ліворуч) у фільмі «Дівчата», 1961 р. Кадр з фільму
Першу бабусю зіграла в дитинстві
Одного разу, ще школяркою, вона на вулиці підійшла до вікна, за яким танцювали дівчатка, і стала спостерігати. Її покликали. Прийняли. Керівниця гуртка розгледіла в Галі талант і запропонувала займатися в театральній студії. Там-то Стаханова і зіграла свою першу бабусю! Точніше, Бабусю-Бджолу в «Мусі-Цокотухе». Потім була Ворона в «Сніговій королеві», Блазень в «Любові до трьох апельсинів». А Галя хотіла грати принцес. Мріяла про Катерину Островського і Вассе Желєзнової…
Віра Пашенна, якій мама Галі допомагала по господарству, погодилася талановиту дівчину прослухати. Наталя Гундарєва порадила самодіяльний театр. Люсьєна Овчинниковаспособствовала кинодебюту – в 1961 році Галина зіграла в «Дівчатах» крихітний епізод. А потім почалася епоха Студентського театру МГУ. Ролі у Марка Захарова та Романа Віктюка. В «Уроках музики» Галину побачив Євген Євтушенко і запросив у автобіографічний фільм «Дитячий садок» зіграти… його бабусю. Стахановой було трохи більше 40. Бабуся хлопчика Жені так і залишилася для неї єдиною головною роллю в кінокар’єрі. Дарма, що режисери цінували здібності Галини. Кіра Муратова, Олександр Кайдановскій, Георгій Данелія, Ельдар Рязанов, Микола Досталь, Андрій Кончаловський… Метри вітчизняного кіно з радістю запрошували непрофесійну актрису, яка вміла банальний епізод зробити незабутнім.
Галина Стаханова у фільмі «Дитячий садок». 1983 р. Кадр з фільму
За 20 років – більше 100 фільмів
Однак театр і кіно довгі роки були лише захопленнями Галини. Хоч і пристрасними. Учениця гримера, начальник відділу постачання, костюмер, адміністратор в киногруппе, старший контролер Палацу спорту «Лужники»… Де вона тільки не працювала! І все начебто йшло більш-менш гладко. Був самодіяльний театр. Масовка в «Гамлеті» в театрі ім. Маяковського. Епізоди і другорядні ролі в кіно. А ось піди ж ти – після рекламного ролика про соняшниковій олії Галина Стаханова ніби заново народилася. Режисери завалили її пропозиціями. У рік бувало до 10 фільмів. А за 20 років їх вже накопичилося більше сотні!
Стара біля під’їзду. Перехожа. Працівниця кладовища. Макарівна. Петрівна. Бабка з пиріжками. Бабка-погорілиця. Бабка Авдотья. Баба Дуня. Баба Груша. Баба Реда. Баба Шура. Баба Нюра. Деколи її героїні не мали зовсім ніякого імені – наприклад, в «Нічному дозорі». Але найчастіше Галина Костянтинівна в кіно –зразкова «баба Маня». Одні, тобто, п’ять «Ялинок» чого варті! Без Стахановой тепер вже їх і уявити неможливо!
Колись у радянському кінематографі було чимало «бабусь». Сьогодні, кажуть, класична залишилася одна – Стаханова. При цьому ролей Галина Костянтинівна ніколи ні в кого не просить. І в фотопробах принципово не бере участь. Зате легко погоджується на дипломні роботи. Не з чуток знаючи, як це робити кар’єру в кіно.
Галина Стаханова у фільмі «Ялинки 5», 2016 р. Кадр з фільму
А свого чоловіка так і не зустріла
Зараз Галині Костянтинівні 78. Дочка Маша присвятила себе медицині. Підростає онучка Ліза. Актриса раніше знімається, надолужуючи згаяне в молодості. І ні про що не шкодує. Дарма, що горезвісного жіночого щастя на її долю не випало: щоб одна велика любов – на все життя. Стаханова навіть батька дочки ніколи не згадує. І народила в 35, тому що час підтискав…
Самий яскравий і бурхливий роман її був пов’язаний, як не дивно, з Роланом Биковим. Безумовно, талановитим актором і режисером. Але… маленького росту. Зовсім не красенем. І при цьому – таким ловеласом! «У нього одночасно три жінки могли бути», – згадувала потім Стаханова. Доглядав, звичайно, красиво, присвячував вірші. Галині з мамою тоді в комуналці якраз другу кімнату виділили – там молоді і жили. Галина навіть завагітніла від Ролана. Але тяжко захворіла. Їй почали робити уколи – занесли інфекцію. Далі – аборт, кілька операцій. І… палата для вмираючих.
Галина вийшла. А роман з Биковим як-то сам зійшов на немає. «Напевно, і не було у нас великої любові, – буде міркувати вона через роки. – Так, закоханість…».
І, хоча романи ще траплялися, заміж Галина Костянтинівна так і не вийшла. Каже, не зустріла свого чоловіка. Її принцип – «бути краще одному, ніж разом з ким попало», а не «поганенький, та свій». Вона вміє задовольнятися тим, що є. Разом з донькою та онукою живе у скромній квартирі в Ясеневе. І в свої 78 з азартом дівчата грає в боулінг. Ну просто зразкова «баба Маня»!
