Професіонали не поспішають на допомогу

385

Дико задовбали «яжепедагоги». Ті, хто на запитання батьків з приводу виховання дітей (наприклад, «як зацікавити дитину навчанням») одразу відправляють в інтернет: мовляв, там стільки різних порад з цього приводу. Рад справді багато, але жоден з них на даній дитині не працює! Цілком можливо, що конкретний батько щось не так робить — але ж він за тим і питає, щоб зрозуміти, що не так!

Далі слід рада: звернутися до фахівця. Знову-таки результат таких звернень відомий заздалегідь. Фахівець або буде шукати вади в самих батьках і дитину, або просто порадить батьком «самим шукати способи»: «Ви ж батьки, зрештою, ніхто за вас це не зробить!»

Милі ви мої! Ну так вас же і запитують, звертаються до вас як до знаючим людям! Як до професіоналів! До тих, кого повинні були навчити, хто повинен був набути досвід, а не просто скоринку. Я анітрохи не боюся визнати, що в педагогіці я повний профан, бо вузівський диплом у мене абсолютно іншої професії! І дитину я заводив, розраховуючи (як і в багатьох інших областях, в яких моїх знань недостатньо) на допомогу професіоналів! Небескорыстную допомогу, якщо вже на те пішло, але реальну і дієву! Якщо ж її в принципі немає, якщо все залежить від випадку, від збігу обставин, від горезвісних «здібностей», то так і скажіть! Що від вас, панове «професіонали, знавці», толку ніякого. Що знаєте ви, насправді, не сильно більше мого. Що всі ваші хвалені «поради» гроша ламаного не варті, тому що розраховані на сферичних дітей у вакуумі, а не на реальних.

Ну що, слабо вам ось так, а? Або ви будете продовжувати пудрити нам, бідним батькам, мізки і підвищувати свою ЧСВ?

А дитину свого я все одно виховаю, не миттям так катанням. На зло вам!