Автор історії «І нічого — а ти?» і правий і неправий. Прав, тому що в нових технологіях, що полегшують життя, нічого поганого немає. А неправий, тому що так, є у нашому житті таке явище: скільки не полегшуй людині життя, він все одно буде незадоволений. Грубо кажучи, раніше люди примудрялися без ось цієї нової штуковини бути щасливими, а тепер хтось з штуковиною вважає себе нещасним. Всі сожрем, і все одно залишимося незадоволеними. Не можна так. Пора зрозуміти: не штуковинами щастя визначається, а внутрішнім станом людини. В турпохід, вона, ходять, більшу частину штуковин будинку залишаючи, і радіють.
А ще — нововведення-то адже не завжди простіше життя роблять. У минулому винаходу, що полегшують працю, породжували луддитів. І так було у всіх областях, за винятком знаєте який? Кіно.
Там все навпаки. Що нововведення — нова турбота. Було ось чорно-білим і німим кіно. Зосереджуєшся на сюжеті та знімаєш. І тут бац — звук! У скільки нових турбот. І актор скажи, не мовчи, і мікрофон підвісь так, щоб у кадр не потрапив, і хлопавкою плесни, і звук із зображенням зведи. Тільки оговталися, бабах — колір! Тепер ще й акторів в одяг правильного кольору одягни, і колірну температуру прожекторів підбери. Раптом бац — стереозвук! Блі-і-ін! Два мікрофона вішай, стереобаланс виставляй, звукорежисер весь в поту. І тут хлоп — 3D! Це ще що за новини? Сцену так скомпонуй, щоб в стереоскопічному вигляді вражала глядача. Ой, на підході ще і 4D, 5D, і так далі. Циклограму вібрації сидінь і викиду запахів ще треба складати.
Боюся, задовбаються кіношники, і з’являться серед них нові луддити. Ті боролися з полегшенням праці машинами, а ці — навпаки, з купою нових труднощів. Та не будуть вони ламати киножелезо, яке давно стало кинопластмассой, підуть знімати своє кіно — нехай і сучасним обладнанням, але чорно-біле німе. Де всього-то турбот — скласти сюжет та зіграти під прожекторами будь-якого кольору, в одязі будь-якого кольору і мовчки.
