Про Рюриковичів без міфів частина друга

189

Вічні питання
Ми продовжуємо нашу розмову з Євгеном Пчеловым, відомим істориком, к. і. н., завідувачем кафедри в Історико-архівному інституті РДГУ, автором понад 20 книг, включаючи підручники з історії для середніх шкіл.

— Доньки Ярослава Мудрого виходили заміж в європейські монарші родини. За рахунок чого вдалося менш ніж за 2 століття з моменту покликання варягів так заявити Русі про себе?
— А Русь ніколи і не була ізольована від інших держав. З самого початку свого існування вона перебувала в контексті різних етнічних і культурних впливів. Вже у князя Ярополка Святославича була дружина гречанка. А у Володимира літопис називає дружин з різних народів, після одруження на сестрі візантійських імператорів і зовсім Русь органічно увійшла в династичну сім’ю тогочасної цивілізації. Зв’язки з Польщею, Угорщиною, Чехією встановилися ще на початку XI століття. А вже скандинавські конунги постійно знаходили притулок при дворах своїх родичів – давньоруських князів. Про це чудову книгу написала Тетяна Миколаївна Джаксон. Екзотичним виглядає лише шлюб з французьким королем, ініціатива якого виходила від французької сторони. Але і тут припускають деякі. Цілком реалістичні пояснення. До монгольської навали Русь зберігала свій високий династичний статус цивілізації середньовічного Заходу.
— Якою мовою говорили в ті роки на Русі? Ми змогли б зрозуміти один одного?
— На Русі говорили тією мовою, який ми зараз умовно називаємо давньоруським. Мови виросли згодом сучасні російська, українська і білоруська мови. Давньоруський, звичайно, значно відрізнявся від сучасного російської. І тут навряд чи б ми зрозуміли один одного. У давньоруському була інша фонетика (існували голосні звуки, які з часом зникли), було три числа, а не два, як зараз, був звательный відмінок, п’ять, а не три типи відмінювання іменників, вісім часових форм… Порівнюючи все це, розумієш, наскільки російська мова спростився в процесі свого розвитку. Були й діалектні особливості. Жива давньоруська мова, тобто той, на якому люди говорили в повсякденній життя, реконструюється, зрозуміло, за письмовим пам’яткам. Величезну роль тут відіграють, наприклад, давньоруські берестяні грамоти, і тут неможливо не відіслати до праць і видеолекциям нашого великого вченого Андрія Анатолійовича Залізняка, на жаль, не так давно пішов з життя… Як казали в епоху становлення давньоруської держави? Як різні народи розуміли один одного? Відповідь дає Ібн Хордадбех, писав арабською в середині IX століття. Він говорить про те, що руси торгували з арабами, а перекладачами для них були слов’яни. Це означає, що скандинави-руси не знали арабської, а араби скандинавського, а слов’яни знали і той, і інший мови. Ну, зрозуміло, на рівні побутового спілкування.
О Рюриковичах без мифов часть вторая
— Чим побут росіян в часи Ярослава Мудрого відрізнявся від побуту європейців, наприклад, у Франції. (Часто можна почути, що у нас милися в лазнях, а в європі взагалі гігієни не було, як насправді?)
— Принципово він не особливо чим відрізнявся. На Русі лазня була і вона неодноразово згадується в Повісті тимчасових років. Те, що середньовічна Європа, нібито, була абсолютно брудна – це міф. У річках купалися скрізь. Та й не тільки в них. Так що постійній непролазній бруду, і щоб у ній копошилися люди, як це показано у фільмі «Вікінг», ні на Русі, ні в Європі не було.
— Чи підтримували Рюриковичі відносини з арабським світом?
— З арабським світом тільки в «варязьку» епоху, коли йшла активна торгівля і навіть військові дії (руси здійснили кілька походів на Каспій в кінці IX – першій половині X ст.). Пізніше Русь контактувала з народами Великої Степу (печенігами, половцями та ін), аланами (предками сучасних осетинів) і деякими країнами Кавказу (Грузією, наприклад). Взаємини зі степовиками були складними. На Кавказі про Русі знали – там були і християнські держави. З мусульманами династичних шлюбів в домонгольський період не було.
О Рюриковичах без мифов часть вторая
— Підходимо до завершення династії. Все ж убитий був царевич Дмитро в Угличі, порізався сам перетворився на того, кого ми знаємо як Лжедмитрія?
— Лжедмитрій, звичайно, ніякого відношення до царевичу Дмитру Івановичу не мав. А ось як загинув сам царевич, досі неясно. Новітні дослідження начебто підтверджують можливість його випадкової смерті під час епілептичного нападу.
— І на завершення: що допомогло Рюриковичам зберегти протягом більше 7 століть не тільки свою династію, але і влада , незважаючи на численні міжусобні війни, ярмо, набіги, війни?
— Я думаю, що головним чинником була численність самої династії. Рюриковичі сильно розрослися, утворивши безліч гілок. Нам навіть важко і порахувати їх усіх, хоча б за період до кінця їх московської гілки. Тим більше складно зробити це надалі – адже десятки російських (і не тільки росіян) княжих і дворянських родів походять від Рюриковичів.
Так що рід Рюриковичів існує і сьогодні, і навряд чи перерветься в якомусь найближчому майбутньому.