Подайте на освіту, хто скільки може

448

Вже було чимало історій про те, як батьків задовбали побори в школах. А я ось учитель, і мене це не менше задолбали.

Дорогі батьки, вчителі жодного разу не хочуть нажитися на вас (а якщо хочуть, то їх швидко відправляють туди, де їх покарають). Зараз я, слава макаронному монстру, не класний керівник. Але коли я їм була, ситуація відбувалася приблизно наступна: «Ось вам на флешку 3 документа по кілька сторінок, роздайте всім батькам!» А дітей у класі 30. Друкувати, а тим більше не на своїй папері, в школі ніде, виходить або вдома, або за свої гроші. Це правда багато, враховуючи кількість батьківських зборів і зарплату вчителів.

Але навіть зараз, коли класу немає, мені доводиться витрачати купу грошей на урок. Чому? Тому що ваші «ми вчилися — і ОК» не працюють. Діти змінилися. І методика змінилася. А от школи залишилися колишніми. І фінансування. Нам, вчителям, доводиться викручуватися, щоб вашим дітям було не лише зрозуміло, але й цікаво. І на це ми витрачаємо свої гроші.

Чому ви не хочете вкластися в майбутнє своїх дітей? Я не збираюся вас «оббирати», я просто хочу кращого для ваших дітей. Я була б рада вчити їх так, як навчали вас, але вони інші, не такі, як ви. А система та сама.

Задовбали звинувачувати вчителів у всьому. Повірте, без щирої любові до вас ніхто в школах не працює.