По праву дорослого

490

Днями їхала у тролейбусі з цілим дитячим садом: близько 30 штук живих крикливих дітей, не здатних всидіти на місці півгодини. Думаєте, мене діти задовбали? Ні, мене задолбали, що на таку групу був тільки один вихователь, а всі його увагу до дітей зводилося до крику «Я тебе зараз прямо через скло вышвырну, дебіл!» і лайки на галасливих дітей. А діти грали в слова (так, голосно, але я була готова потерпіти: гарна, мирна, розвиваюча гра ж) і з ненавистю дивилися на явно недолюбливающую дітей виховательку.

Пам’ятаю таких тіток і в своєму дитинстві. Тоді вони «по праву дорослого» вважали, що на їх образи діти не мають права відповідати, а якщо відповідають — хами малолітні, покарати, сказати дитині, що з нього тільки злочинець виросте… Ненавиджу таких. Як такі люди взагалі опиняються серед дітей і підлітків — у дитсадках, школах, та навіть в університетах? Задовбали неймовірно!

Зате навчили на хамство відповідати ввічливо і з посмішкою. Про, як же вас самих бісить і перекручує від злості, коли людина не слід вашим правилам та не зривається!