По-нашому — братан

163

Навчаюся на ін’язі. Через два роки отримаю диплом на підтвердження того, що я непоганий перекладач двох іноземних. Часу на хобі при моїй спеціальності майже не залишається, але я люблю шити.

Після чергового рейду по магазинах я сіла щось перешивати і виявила, що у мене перегоріла лампочка в машинці. Після універу зайшла в швейний магазин на університетській зупинці, що спеціалізується не тільки на тканинах-тесемках, але і на дрібних машинних деталях. Підходжу до продавщиці, відверто лещу їй зверненням:

— Дівчина, здрастуйте, мені б лампочку на «Brother», модель така-то.

Це саме «Brother» вимовляю з цілком російським стандартам, щоб поліпшити розуміння, не особливо заморочуючись на губно-зубних звуків. Дама дивиться на мене так, наче в мене виросла друга голова.

— Дівчина, таких машинок не існує, уточніть назву.

Починаю перекручувати слово на всі лади: «брадер», «брозер», «бродер»… Нарешті на панночку зійде осяяння:

— А-а-а, вам, напевно, на «Бротхер» треба…

Забираю свою лампочку, топаю додому. Через кілька днів у мене у мене розколюється лапка на швейка. Йду все в той же магазин. Простягаю дамі блокнот із заздалегідь написаними назвою машинки і моделлю, прошу лапку, на що отримую чудовий відповідь:

— Дівчина, це читається як «Брозер». Вивчили б хоч назву своєї машинки! І взагалі, йшли б вчити англійську, за ним майбутнє.