Олімпійський чемпіон з безграмотності

15

Мене викликають смуток люди, кичащиеся своїм невіглаством. Народившись в Задрищенске, цілком можна і не знати, в якому році був побудований Зимовий палац або повалений російський царизм. Але, люди, дозвольте, все ж ви претендуєте на певну вагу в суспільстві і повагу однолітків, колег і родичів. Так будьте ж ласкаві відповідати бажаної або вже займаної позиції і не дивуйтеся тому, що оточуючі інший раз віддадуть перевагу звернутися не до вас, коли їм буде потрібна допомога чи порада. Не останні адже ідіоти складали шкільну програму, визнавши включені в неї предмети і знання необхідні кожному громадянину даної країни. Ігнорувати загальноприйняті знання, мабуть, можуть собі дозволити тільки круті специ в певній галузі (пам’ятаєте Холмса і Сонячну систему?), до яких вам, дорогі мої мильні бульбашки, ще рости і рости.

Наведу випадок, що стався зі мною два роки тому. У манікюрниці, до якої я ходила на щотижневі процедури, телевізор у кабінеті завжди був включений. З нею я говорила рідко, тому увага моє було прикуто до зомбоящику, за якого як раз крутили кадри відкриття Олімпіади в Пекіні. Я вирішила завести з дівчиною діалог.

— Не дивилася відкриття Олімпіади?
— Чого-чого? — не відриваючись від роботи, запитала співрозмовниця.
— Ну, Олімпіада в Пекіні, річна, — починаючи сумніватися у власній адекватності, уточнила я.
— А це що?

Приблизно з хвилину я їй пояснювала, що Олімпіада — це не тільки рідкісне жіноче ім’я, але ще й подія, можна сказати, традиція, що налічує тисячоліття і збирає навколо себе мільйони глядачів і сотні учасників, які бігають, стрибають і плавають.

— І навіщо вони все це роблять? — мовивши наймиліше створіння з красивими очима.