Я працюю з підлітками на короткострокових десятиденних курсах.
Мої учні – це учні старших класів пітерських шкіл. Іноді трапляються школярі з інших міст – з Москви, наприклад – їх спеціально привозять до нас на заняття.
Соціальний зріз – середній клас, діти законослухняних громадян, що твердо стоять на ногах. Навчання – 10 занять – у нас коштує як середня зарплата по Пітеру.
В кінці кожного курсу, на 10-му занятті, ми проводимо письмове опитування учнів, де вони відповідають на самі елементарні питання: як звали останнього російського царя, назви столиці Білорусії чи Естонії, хто написав «Пісню про віщого Олега», з ким була війна і коли, назви три музичні групи і т. д.
При цьому учням кажуть, що це невеликий тест на світогляд (в сенсі на інтелект, – доводиться уточнювати, так як далеко не всі знають, що таке «кругозір»).
Та що там – якийсь «кругозір» – переважна більшість старшокласників виявляють бентежливу неосвіченість не тільки в реаліях навколишнього світу, але не розуміють сенсу, здавалося б, звичайних і простих слів.
У старшій групі з 15 чоловік (вік 14 – 16 років) тільки двоє знали значення слова «утриманець», інші відповідали на питання, хто це такий, так:» воїн»,» неслухняний», «той, хто живе один», «людина, яка иждевал», «хто не підкоряється законам», «хто втік з в’язниці», «хто найнявся до бандитам», «хто рано встає», «брет – саме так – брет сумашчего» або просто «не знаю» – ставити прочерки замість відповідей їм було заборонено.
Я вже писала, що майже ніхто з школярів не розуміють слова «горілиць» (на прохання придумати словосполучення з цим словом пишуть «дощ пішов горілиць», «прийшов навзнак» і т. д.), практично ніхто не знає слів «кумачевий», «яскраво-червоний», «жовтий», «товчений», а вчора з’ясувалося, що так само точно практично ніхто в старшій групі, прошу зауважити, не знає, що означає слово «попадя».
На пряме запитання «хто або що це таке» у відповідь було напружене мовчання – довелося запропонувати варіанти відповідей. Одна вибрала відповідь «дружина попа», а інші відповідали так: «це ополонку на річці», «яма на будівництві», «слід від кулі».
Причому другий варіант про яму вибрали відразу шість чоловік. Ні один, увагу, жоден чоловік не зміг пояснити значення слова «амбразура». Відповіді: «це коли розкривають листи і посилки», «це клітки в зоопарку», «старі непотрібні машини», «це коли стріляють відразу багато хто».
Про те, хто останній російський цар, думки розділилися: більшість вважає, що це «Петор перший або третій», трохи менше, що «Іван Грозний», дехто, що якийсь «Добриня» (справедливості заради зазначу, що за «Добриню» проголосував учень з середньої групи – 12 років, шестикласник).
Абсолютна більшість, тобто всі без винятку, не знають, хто написав «Пісню про віщого Олега». Це питання задаємо і середнім і старшим – різниці немає ніякої, хоча 6-7 класи повинні були б знати – у них це програмний твір, класі в п’ятому було. Всі як один роблять великі очі, за аудиторією йде стурбований шерех, і у всіх вираз облич таке, ніби їх запитують, хто винайшов атомну бомбу. Вчорашні відповіді (крім «не знаю»): «селянство»,» нестер Літописець, «якийсь письменник», «композитор Великий», «музикант», «ніхто», «церковні люди», «Віктор Цой».
Автор останньої відповіді (12 років) не знає толком, хто такий Цой – чув тільки, що він «пісні співає», а коли він жив дізнатися у нього неможливо, т. к. на питання «Ти вважаєш, що Цой жив ще до революції?» учень не може відповісти, бо не розуміє, що значить «до революції»; відповідає: «Ну напевно… я не знаю…», а на спробу встановити, що це за звір такий «революція» тільки знизує плечима.
Зате його одногрупники прізвище «Цой» чують уперше і взагалі не знають, хто це такий. Жоден із середньої групи (12-13 років) ніколи не чули слово «преса», а вираз «жовта преса» і тим більше. Воно потрапило їм, коли був словниковий диктант.
Я побачила, що один з них пише замість «преса» – «кресо» і запитала, чи він розуміє, про що йдеться. Виявилося, що, не знаючи цих слів, він не почув і не став думати, що ж це таке. Коли я запитала, він напружився, подумав і зніяковіло пробурмотів: «Рослина, напевно, дерево якесь…не знаю!». Тут з’ясувалося, що всі інші теж не знають, хоча написали правильно.
У старшій групі ще є таке питання: «Мандельштам, Коллонтай, Бабель – хто з них жінка?». Зрозуміло, ці прізвища все чують вперше (і, швидше за все, в останній) раз у житті. Хоча часто трапляються люди з «червоної гілки», а там є вулиця Коллонтай, але це нічого не вирішує: про вулицю-то вони, може, й чули, але не в змозі співвіднести один з іншим. Тому відповідають навмання, і, зрозуміло, самий популярний відповідь: жінка – це Бабель.
Ці три прізвища звучать для них як повна абракадабра, хоча читаються виразно, голосно і в повній тиші. Все одно в їх транскрипції вони виглядають так:» Мандель Штамп»,» Майдельшталь», «Манданштан», а вчора наша картотека поповнилася варіантом «Миммельштой».
Для середньої групи вчора питання довелося адаптувати: «Фалафель, Барто, Пухто – хто з них жінка?» Так от, відповідь Барто (правда, написано було не Барто, а Бурто) був тільки один. П’ятеро написали «Пухто (варіант – «Пахто»), більшість віддали перевагу відповіді «Фалафель» (в одній – «Палафель»).
Є міф, що, мовляв «діти» («діточки» навіть, можна сказати) зате добре розбираються в нових системах комунікацій і так далі. На жаль, далі соціальних мереж, програм та іграшок справа не йде, і для багатьох, дуже багатьох знайти в інтернеті потрібну інформацію – велика проблема, а іноді і правильно вийти на потрібну адресу групи ВК не в змозі.
Ми помітили, що на питання «Хто винайшов соціальну мережу Фейсбук» самі вони відповісти не можуть, потрібні варіанти відповідей. З варіантів пропонуємо: Цукерман, Цукерберг, Цукерсон або Цискарідзе? І що ви думаєте? Що вже цього-то питання все знають відповідь? Як би не так. Відповідають навмання і як попало.
А ось наші вчорашні придбання: поряд з Цукерсонами і Цукерманами вчора у нас з’явився (у групі 6-7 кл) Сукер сон і Цыцкариджа. Автори цих відповідей (і інших також) не зрозуміли навіть сенсу самого питання. Ще новеньке: столиця Білорусі – Україна, Туреччина, Київ, Білгород, а Естонії — Мексика. Чукчі живуть у горах, в лісі, в Голці, в холодних країнах, де таджики, на сході, в хатах, на північному полюсі.
А один написав, що немає такого народу – «це брет» (той самий, який так само відповів на питання про утриманця). І що попадя це «бочка на воді» з двох варіантів відповіді він зробив один.
Радянський Союз розвалив Сталін, Путін, Ленін, Брежнєв, Гітлер (деякі пишуть «німці»). Але те, що ПІД війна з німцями, теж знають не всі. Дату один з них (учень 8 класу, 14 років) вказав 1941-1998р., а інший 12 років – з 1710 по 2005 рік. Але на це питання найчастіше відповіді правильні.
Ніхто не знає, як називається священна книга у мусульман: «У християн – Біблія, а в мусульманстві?». Прочерки ставити не можна, тому пишуть: «мусульмани», «книга», «гроші», карант», «мангольство», «будда», «молитва», «анти біблія», «історія», «сувої», «алах» і т. д. А вчора колекція поповнилася відповіддю «кармен» (відповідав учень 8 класу).
В кінці йдуть питання «бліц»: улюблена книга, улюблений фільм, блюдо і тд. Серед страв лідирують суші, піца, тірамісу, а на запитання про книгу і фільм майже всі такі відповіді: «ні».
Наташа Романова
