Не судіть про Сталіна по пропаганді антисталінської

153


Сьогодні серед політиків часто побутує приблизно ось таку думку: «Одна з головних причин краху радянського проекту, закладена особисто Сталіним — це принципова нестыкуемость типажу ідеального комунара і борця, людини майбутнього, з вимогою згинатися строго у відповідності з лінією партії.
Встигаючи в процесі радісно хвалити вождя і голосно таврувати вчорашніх друзів, які опинилися недостатньо гнучкими»(с)
Дана теза — від повного незнання принципів сталінської системи і того часу. І, відповідно, дане судження грунтується на постулатах пізнішої антисталінської пропаганди.
Сталін, навпаки, всіляко намагався розвивати низову демократію, громадські організації, дискусії, самокритику, виборність, зборів і т. п. причому він робив це в умовах жорстокої внутрішньої боротьби, в умовах громадянської війни по суті, в умовах війни і зовнішнього тиску. На мій погляд, навіть іноді можливо надмірно.
Просто у кожного борця за комуністичне будівництво був свій ділянка «фронту» і на своїй ділянці заохочувалося свою думку і боротьба за нього. А лінія партії — це ділянка самого Сталіна і вищих партійних керівників. У здорової системі кожен б’ється там, де стоїть, не заважаючи сусідові і полководцю.
Не судите про Сталина по антисталинской пропаганде война и мир
А автор вищенаведеного думки просто плутає позицію лизоблюдів з вимогою сталінської системи. Лизоблюди в будь-якій системі є, нездатні рости за рахунок успіхів у праці та в бою, вони намагаються робити кар’єру підтримуючи начальницьку дупу. У сталінській системі саме таким було вкрай складно, я думаю, вони трохи пізніше всі пішли за Хрущовим.
Я як прочитав книгу одного сталінського письменника у двох варіантах, у варіанті, написаному при Сталіні і відповідному вимогам сталінської епохи, і у варіанті цій же книзі, підготовленій для публікації за Хрущова і відповідному вимогам послесталинской епохи.
Колгосп військового часу або відразу після війни, точно не пам’ятаю. Голова господарський мужик, але фактично проникнуть собственническими настроями в користь свого колгоспу. Такі пізніше і здали наш Радянський Союз. Він свій колгосп электрофицировал, побудував свою електростанцію. В сусідньому колгоспі проблема, яку можна вирішити, отримавши електрика з цієї електростанції. Голова сусіднього колгоспу готовий якось розплатитися за це потрібне йому електрика. Але! Отримує відмову.
І тоді комсомольці проводять збори, на яких рішенням свого зібрання наказують своєму голові колгоспу поділитися електрикою, мовляв, в одній країні живемо.
Багато хто з вас застали брежнєвське час, — невже і тоді було таке можливе?
Однозначно ні!
А ось сталінська система виписала сталінську премію письменнику за таку пропаганду сміливості та ініціативи колгоспних комсомольців. Так що не треба валити на Сталіна те, чого якраз не було.
І що ж написав письменник у роки хрущовського правління, як він переробив цей епізод?
Так він і сліду не залишив від комсомольської сміливості і комсомольського диктату управлінцю.
Що сталося з комсомолом?
Ніде не бачив ясної і чіткої відповіді на це просте питання.
Хрущов позбавив ВЛКСМ повноважень, перетворив організацію радянської молоді в безвластную.
Ленінський комсомол, якщо отримував звістка про банду в близькому лісі, оголошував тривогу, брав у руку зброю і їхав «на банду», не питаючи дозволу у місцевої влади. Там воював і брав бандитів в полон, не питаючи суддів і прокурорів.
Сталінський комсомол, також був самодостатньою владою на своїй території. Проголосували і голова колгоспу, не згодний з цим рішенням, кинувся це рішення виконувати. Інакше змістили б і голови, делов-то.
Хрущов цю владу громадських організацій згорнув. При ньому комсомольці колгоспу вже повинні були просити втрутитись секретаря райкому партії і тільки через нього впливати на свого голову.
Хрущовський фільм «Голова» 1964 року дивилися?
Як там голова своєю молоддю командував? Ось звідти і пішло. Поки голови були мужиками чесними, вихованими Сталіним, СРСР зберігався.
Так що ви хочете від пізньорадянського комсомолу?
За свою свою владу молодь б перегризла горло, а, не маючи влади, залишалося «для галочки» проголосувати за будь-які пропоновані постанови і швидше йти по своїх справах.
Пов’язані не бунтують.
Історик Олексій Сергєєв
Дякую