Працюю в салоні стільникового зв’язку в несприятливому районі — алкашів і гопників заходить надто багато. Приходить до мене якось п’яний мужик — беззубий, огидно пахне, але живе, мабуть, за поняттями. Простягає мені засмальцьований телефон і просить за нього 200 рублів. Я всіляко отмазываюсь — невідомо, звідки цей телефон, та й на що він мені?
— Чуєш, брате, зуб даю, що все нормально! — відповідає мужик.
