Дорогий автор історії «Добре жити не заборониш», проблема-то не там, де ви її бачите, проблема зовсім в іншому. Я теж дитина 90-х (хоч і пізній), я теж хочу дати своїм дітям найкраще, але я розумію, що, оберігаючи дітей від всього, ми позбавляємо їх дитинства, самостійності і виховання.
Працюю я в школі, як і частина моїх друзів (охоплення 19 шкіл, різних за типом і рівнем, і у мене є як 5-6-ті класи, так і 8-10-е. І всі ми бачимо одне і те ж: маленьких дітей одягають найчастіше як принців і принцес і вони бояться зіпсувати речі, тому змушені відмовлятися від ігор, шкоди і інших радощів їх віку. Деякі заходять ще далі — діти не знають ні в чому відмови (запитали іншого — істерика з соплями і сльозами), не вміють слухати зауваження («Ви погана, я не можу бути винна!») і впадають в істерику, якщо щось йде не так, як їм хочеться, таких по 3-5 на клас стабільно.
Діти з 8-х класів теж не розуміють відмов (інколи мстять), не знають, що таке відповідальність («Я обіцяв прислати домашню роботу, але ти перебьешься») і не хочуть навіть вступати в діалог — відразу хамлять і скаржаться, що їх ображають.
Про 10-ті класи взагалі не хочеться говорити. 16-17-річні лоби не вміють робити найпростіші побутові речі (випрати шкарпетки, правильно виставити на сушку взуття, пришити ґудзик і зварити пельмені) і теж не розуміють про відповідальність — рішення приймається небудь навмання, або спихається на дорослого. На 23-25 людина в класі реально є 2-3, на яких можна покластися. А всього через рік-півтора багатьом з них їхати в гуртожитку, приймати рішення і отримувати сповна за все зроблене і незроблене.
Це все на тлі невихованості і поглиненості смартфонами. Діти не вміють домовлятися, не вміють обробляти і запам’ятовувати інформацію, вони не знають, що смітити не можна («Ця прибере!»), не розуміють, що їх крики жінки можуть заважати, вважають нормальним є прямо на уроці і хамити всім підряд. Звернення «Агов, училка!» я вижила тільки через 3 тижні роботи шляхом драконівських заходів.
Загалом, задолбали те, що батьки, бажаючи дати краще, плюють на виховання і перетворюють своїх дітей у розпещених, безвідповідальних, інфантильних і хамовитих монстрів. Любіть дітей, але знайте міру.
