Ось вона, пора відпусток! Половини спеціалістів у поліклініці слід прохолов, і довелося мені частіше поглядати, що ж у нашій лабораторії діється на прийомі.
Отже, зустрічаємо інструкцію по задолбанию лаборантів.
Оголошення читати не треба. Взагалі. Ніякі. Особливо ті, що в п’яти копіях розвішані по всьому подступам до заповітної двері.
Розклад — воно теж не про вас, вас зобов’язані прийняти в будь-який зручний вам час. Що-що, інша сотня аналізів до того часу, як ваше высокосковородие з’явиться, перестоит і буде готова тільки в злив? Яка дурниця, лабораторія ж знахабніла: працюють, розумієш, всього дві години в день! Потім результати чарівним чином матеріалізуються.
Ну да, прямо через п’ять хвилин після закінчення прийому. Головне — покричати голосніше і пригрозити скаргою. Бач, заледащіли.
Так-так, і День здорової дитини не для цих дур з немовлятами — він для нашого 17-річного Петруся, якому вотпрямщас їхати в табір. Так, через годину автобус. Як це «після 15:00»? Неподобство! Подати сюди завідуючу! Головлікаря! Телебачення!
Напрям — така дрібниця! «Візьміть на все, що вам там треба». Ем, мадам, ви розумієте, що зараз вашій дворічному чаду доведеться проколоти два, а то і три пальці, обидві ліктьових вени (а за цим окрема черга, ага) і вухо? Все ще хочете на все? Або все-таки Екшн дете десять метрів до лікаря? Окремий випадок — дописати самої «на всяк випадок» все, що десь колись чули/бачили. У нас сорок лікарів, і запам’ятати почерки — справа кількох тижнів роботи.
Вимоги і правила збору — зовсім єресь. Що там возитися, дотримуватися? Нехай лікар буде в курсі початку статевого життя нашої невымывшейся Марійки, а санітарка в черговий раз потягне на утилізацію п’ятдесят літрових і півлітрових банок. Кал в памперсі непридатний? Ну, поставте штампик так, що вам важко? Мадам, а під кримінальну справу за ваше чадушко, яке, незважаючи на ніжний вік, пардон, заглистовано по вуха, ви теж підете? Не-е-ет, ви побіжите писати скаргу: не побачили, не вилікували, угробили.
Здача. О-О-О, це окрема пісня. Дитину треба довести до істерики голосіннями «що ти-це не боляче зовсім-ти тільки не бійся» і впихнути в кабінет. Ловити його по всьому кабінету (добре, якщо він тільки бігає, а не згортає все на своєму шляху) ви не повинні. Так само як і тримати свого розбещеного в край нащадка — ви ж будете в його очах співучасником. Ні-ні, це погана тітка. «Поругай тітку, ось тато її потім стукне».
Аналіз сечі треба загорнути в п’ять пакетиків, намертво приклеївши до нього напрямок суперклеєм, і сором’язливо штурхнути в куток: моя хата з краю, я виключно веселкою.
Кал, навпаки, треба бухнути відкритим — все, що вийшло. Яке «з горошину», яка лопаточка у контейнері? Ще й контейнер? Це ж цілих 15 рублів! Літрової банки вистачить! Нехай всі навколишні зможуть насолодитися ароматом.
Лікаря при отриманні напрямки слухати не треба. І дбайливо написане на ньому медсестрою ось для таких тугоухих читати — теж. Як це тільки по понеділках? Нам у вівторок в лікарні! Так, по понеділках. Або ви хочете оплатити доставку до СНІД-центру на інший кінець міста і роботу тамтешньої лабораторії? Ні? Ну, тоді нам ІФА-аналізатор придбайте і витратні матеріали до нього — я вам особисто в будь-який день зроблю.
Приходити на здачу треба за п’ять хвилин до кінця прийому. Або рівно. Або на п’ять хвилин пізніше. Що? П’ять разів за останні півгодини лаборант просила чергу не займати, тому що у них трьох закінчуються пробірки і час прийому (через годину після якого, нагадаю, половина аналізів в роботу вже не годиться)? Не, ми цього не чули. Так що встанемо-ка в дверях, не випускаючи її з кабінету, і будемо загрожувати карами небесними. Зате виспалися. Ах, так-так, ви ж тут із пів на восьму. Хто вас, цікаво, пустив у будівлю в цей час і не ваш голосок, хамящий яка вказала вам на озвучену прохання жінки з черги, півполіклініки чуло три хвилини тому? Так-так, ми тут останній день працюємо. Так. Не питання. Завтра приходьте, сядете на наші місця.
Ви не задовбали, хлопців. Без вас нам не над чим було би хихикати в обід.
