Кожен другий — герой

16

Тут вже багато разів говорили про наших лікарнях, але мені б теж хотілося підлити масла у вогонь. Нещодавно мені довелося відправитися на прийом до терапевта. Я чесно за день до призначеної дати записався і отримав талончик з часом візиту. Яке ж було моє здивування, коли, прийшовши за п’ятнадцять хвилин до строку, я дізнався, що всі записи і талони не діють. «Ми всі стоїмо в порядку живої черги, і так було завжди», — сказав мені один із «старожилів» черги.

Але це ще півбіди. Найвеселіше почалося потім, коли з періодичністю в десять хвилин до нас почали підходити різні особистості з фразами «Я тільки запитати», «Я загляну і все» і «Мені тільки поставити штампик». Пізніше підтягнулися «герої ВВВ» (жінки у віці до шістдесяти), «герої праці» (все як на підбір з пенсійним — посвідчення героя забули вдома) та інші інваліди дитинства (здоровий чолов’яга, голений під нуль, з перегаром, яким можна вбивати невеликих тварин). Таким нехитрим чином мені замість бажаних п’ятнадцяти хвилин довелося простояти там два з половиною години.

Милі головлікарі, міністри охорони здоров’я та інші особи, пов’язані з регулюванням робіт лікарень і поліклінік! Я прекрасно розумію, що вам начхати на простих смертних, що ви в таких ситуаціях не буваєте, але у мене є ідея. Зробіть кілька платних кабінетів, де простий прийом буде коштувати дві-три сотні — цим ви зможете заробити грошей (будемо сподіватися, для галузі), і дозволити багатьом людям спростити процедуру походу до лікаря — пенсіонери-іпохондрики та інше асоціальні особистості в такий кабінет просто не підуть. А ось люди, які цінують свій час, сприймуть таке нововведення на ура.