Кіт, він же кінь

570

У нашій сім’ї люблять тварин, і у нас вдома їх троє: два пса середніх розмірів і велика кішка породи мейн-кун. Всі вони дуже дружать.

Нещодавно у нас сталась радісна подія: вдалося зібрати грошей на дачний будинок. Мама вже мріє про гамаку, клумбах та варення з власних ягід, дружина — про сонячних ванн і купання в озері, а я — про тихому полюванні та рибалці… Але все це буде потім, а поки треба облаштувати будинок, в якому і меблів майже немає.

Зібрали ми, значить, все, що хочемо вивезти — диван, комп’ютерний стіл, книжкова шафа, телевізор, деякі дрібниці, в тому числі — величезний, майже на весь зал, килим. Килим скрутили в рулон, оголивши совдепівський паркет.

Тепер ми живемо «на валізах», не маючи можливості привести квартиру в порядок. І тут несподівано виявилося, що без килима наші тварини, що ведуть активний спосіб життя ночами, виробляють неймовірно багато шуму. Топ-топ-топ, тыгыдым-тыгыдым… Бігають. Клац-стук-клац-стук, кра-а-а-ак… Грають в іграшки. Бабах!.. Здається, щось упустили. Здається, досить важке. Топ-топ-топ…

Я не знаю, чи чують це сусіди, але сам за ніч часом по три рази встаю: перевірити, що там грюкають, що упустили, і втихомирити хоч трохи цю молоду братію.

А задолбали… Задовбали мене реєстраційна палата, яка і з третього разу примудрилася невірно оформити документи, відкладаючи переїзд на черговий термін.