Інша сторона медалі

32

На жаль, у нас процвітає правовий егоїзм. Тобто, якщо людина вважає, що його права порушені, він буде намагатися всіма силами їх захищати, причому в більшості випадків не знаючи, в результаті чого він хоче добитися. Такі люди виходять на мітинги до Думі і просять змінити певні закони. Але вони зовсім не думають про те, що буде, якщо цей закон буде прийнятий. Їм важливо тільки потішити своє его. Те ж саме і у відносинах працівників і роботодавців.

Ось ви пишете, що керівника не повинно хвилювати, що відбувається у людини в родині. Так от, дорогенька, якщо керівника це не хвилює, значить, цей керівник повинен негайно покинути свій пост. Це не керівник, це людина, що загордилася себе рабовласником. А чим відрізняється керівник від рабовласника, сподіваюся, ви зараз зрозумієте.

Якщо ви попросите відгул у керівника у зв’язку з сімейними обставинами (всяке буває), керівник вас відпустить, поки його хвилює ваше особисте життя. Перестане хвилювати — будь ласка, йдіть, але тільки за свій рахунок і навіть не в рахунок відпустки за графіком. Трапилася біда? Ви йдете до роботодавця і просите матеріальну допомогу. Якщо роботодавця перестане хвилювати ваше особисте життя, він не дасть вам матеріальну допомогу, хоч ви бийтеся головою об стіну.

Працівник прийшов злий, тому що дружина доконала його типової жіночої фрази «ти мало заробляєш». Яка у нього буде продуктивність? Буде він працювати, думати про роботу або весь день буде перебувати в думках про сім’ю, про жінку-ворчунье? Може, зі злості нагрубіянить клієнту? Та що тут говорити, якщо багато мужики на роботі порятунок від таких дружин знаходять і готові викладатися на 500%. Роботодавцю, кажете, це не повинно бути цікаво? Ну-ну, подивимося, що ви скажете, якби ви самі в такій же ситуації.

Я нічого не маю проти учбових відпусток наших дам, навпаки, приємно, коли жінки підвищують свій рівень освіти, адже багато сидять з незакінченою середньою школою і думають, що приїде принц на білому коні і буде їх утримувати, а їм нічого робити не треба. Вчіться на здоров’я. От тільки не потрібно користуватися добродушністю вашого керівника. Якщо людина не викладається на роботі, але тільки ходить і чогось вимагає — то навчальний відпустку, матеріальну допомогу, то відгули, потрібен роботодавцю такий працівник? Подивіться правді в очі: що б ви робили, опинившись на місці керівника вашого чоловіка?

А так, перш ніж щось сказати або зробити, треба сто разів подумати. Бійтеся своїх бажань, вони мають властивість збуватися.