Людина з навушниками на голові, як же ти дістав! Тобі здається, що, надівши навушники, ти ізолювався від світу і став невидимкою? Так от, поспішаю тебе розчарувати: насправді ти жахливо заважаєш.
У громадських місцях з твоїх навушників ллються звуки, мало схожі на концерт Рахманінова, до того ж з басами і спотвореннями. А ти любиш включити музику голосніше — ти ж перебуваєш у своєму світі. І на прохання зробити тихіше не реагуєш.
Коли ти їдеш в транспорті, то на питання про те, виходиш ти або просто так тут стоїш, ти теж не відповідаєш — глухий, не видно, чи що, он навіть навушники є. І взагалі, ти можеш зависнути у своїх навушниках де попало, загороджуючи прохід, але звернутися до тебе не можна — не почуєш.
На дорозі ти часто выпрыгиваешь в несподіваних місцях і, не дивлячись, лізеш під колеса. Сигналити тобі марно — ти глухий і взагалі в ізоляції.
А не дивишся по сторонам ти як раз тому, що, коли у вуха кричить музика, увага розсіюється. Тому досить часто можна почути в новинах, як людина в навушниках йшов через залізничні колії і його збив поїзд. Поїзд! Машиніст чомусь не помітив за кілька кілометрів навушники на людину — потужний пізнавальний, між іншим, знак — і не зволив загальмувати.
Людина в навушниках! Бути глухим і жити з цим дуже непросто. Навіть, що приховувати, небезпечно. Ти вибрав глухоту добровільно. Окей, твоє право. Але ти задовбав своєю уявною глухотою.
