Машину я почала водити давним-давно, потім довго вчилася в школі екстремального водіння, а от права вирішила отримати зовсім недавно, для чого записалася в автошколу.
Приходжу на перший урок водіння, починається: «Це газ, гальмо, це зчеплення. Повтори». Повторюю і пояснюю інструкторові, що вожу нормально, на дорозі себе почуваю впевнено, хочу тільки по пробках навчитися їздити. Інструктор довго і монотонно пояснює, що ми, дівчата зі світлим волоссям, водити ніколи не вміли і не навчимося. Злюся, але стримуюся і ще раз намагаюся пояснити — інструктор непробивний.
Набридло, плюнула, зробила змійку, запарковалась в гараж, в’їхала на гору, розігналася до 120, зробила поліцейський розворот, вийшла з машини і грюкнула дверцятами.
Сьогодні приходжу вдруге. Інструктор: «Будемо вчитися паркуватися…» Так і хочеться на наступному уроці з гірки стрибнути.
