Дамочки з факультету дурнів

50

Останнім часом я все частіше зустрічаю дамочок, які говорять про себе і про інших приблизно наступне: «Вісімдесят відсотків людей — безмозглое бидло, але я навчалася в інженерному вузі!» Так ось, дорогі мої, ви задовбали. Я вчилася з вами в одному з кращих інженерних внз цієї країни і зараз відкрию страшну таємницю: якщо хоч хтось з моїх одногрупниць піде працювати за фахом, я спочатку буду довго дивуватися, потім — сміятися, а пізніше — обходити місце дислокації дамочки стороною.

Я вступала в свій вуз на інженерну спеціальність. Здавала фізику іспитом, а не цим вашим ЄДІ, і іспит був ой який непростий. Отримала 9,5 балів з 10, ніж досі цілком заслужено пишаюся. А далі розпочався міні-пекло. Безліч незабутніх предметів «інженерного» напряму, не буду розповідати якого, бо вийде опус довжиною в половину мого диплома. Креслення, графіки, вытачивание різної фігні з різних сплавів (і зубріння їх складів і назв), посилений матан і фізика, яка раніше і в страшному сні не могла приснитися. Я втягнулася після двох провальних сесій, які здавала місяцями. А потім зрозуміла, як це буває з людьми, коли вони дорослішають, що вся ця навчання — не моє і мені треба посилено працювати над іншими проектами взагалі з іншої сфери діяльності. У підсумку я перевелася на більш легкий факультет нашого університету — гуманітарний, тому що часу на навчання за непотрібної спеціальності у мене тепер було занадто мало, та й бажання витрачати роки на непотрібний тепер сопромат було відсутнє.

І що ж я побачила? А я виявила факультет дурнів і «деффочек» в інженерному вузі. Викладач цього факультету, перевіряючи в мене одного разу звіт по практиці, примудрилася сказати, що у мене «занадто інженерне мислення, а ми тут всі — гуманітарії». Я думала, жарти про цей факультет перебільшують тупість його мешканців, але, виявилося, жартівники і половини не знають. У власному вузі я соромилася говорити, куди перевівся, тому що люди перестали б вважати мене мислячою істотою, просто почувши номер факультету.

Ми все благополучно випустилися. Я вчилася абияк, тому що просто не могла бути присутньою на абсолютно ідіотських лекціях і спілкуватися в перервах з «дівчатками з інженерного вузу» (Дівами), які годинами могли обговорювати косметику і хто кому, вибачте, дав чи не дав. Я приходила під час сесії з вивченими матеріалами інтернет-посібників, відточувала навички спілкування з викладачами та йшла у своїх справах до наступної сесії. Я напрацьовувала досвід у тій сфері, де зараз працюю, і мені було ніколи слухати маячню «преподов з гуманітарним мисленням», а ці дамочки тупо відсиджували пари, тупо скачували курсачи та дипломи і тупо отримали свої автомати.

І тепер я бачу, як ці дамочки гордо розповідають на просторах інтернету, що вони з інженерного вузу. Хей, дамочки, уточніть спеціальність! А то задовбали, їй-богу.