Росія практично не постачає золото на світовий ринок, а основним покупцем виступає Центральний банк.
Чому країна відмовилася від експорту головного дорогоцінного металу?
Експорт золота з Росії в 2018 р. порівняно з 2017 р. скоротився в 3,3 рази з 56,6 т до 17,05 т,.
Відзначимо, що в 2017 р. порівняно з 2016 р. спостерігалося зростання. Але головне, що варто відзначити, — це те, що на експорт у вигляді аффинированного золота пішло лише 17 тонн.
За підсумками минулого року виробництво золота зросла на 2,45% до 314,42 т. При цьому Центральний банк купив майже 90% виробленого в країні дорогоцінного металу.
Зрозуміло, що наш ЦБ, як, втім, і багато інших, робить ставку на активи, які не схильні санкційних ризиків.
Так, наприклад, в минулому році заступник голови Банк Росії Дмитро Тулін пояснював, що фізичні злитки неможливо заарештувати, як, наприклад, валюту, третина якої ЦБ зберігає на депозитах в іноземних банках, або цінні папери, які також лежать у депозитаріях за кордоном.
До речі, саме тому в минулому році Банк Росії позбувся майже всіх облігацій американського уряду, продавши папери на суму близько $100 млрд.
Так що мета покупки золота гранично ясна. Однак сама схема виглядає досить цікаво. Золотодобувачі мають гарантований попит з боку ЦБ і можуть не турбуватися з приводу попиту і загальної світової кон’юнктури.
По суті, це свого роду програма кількісного пом’якшення в секторі видобутку дорогоцінних металів. На думку деяких експертів, покупка золота на внутрішньому ринку проводиться за рахунок емісії. Тобто ЦБ просто друкує гроші і направляє на покупки металу.
Найбільшими виробниками золота в країні є «Полюс» і Polymetal, очевидно, для них така схема максимально зручна і комфортна.
Банк Росії вже накопичив більше 2110 тонн золото, при цьому в теорії навіть покупки на внутрішньому ринку можуть надавати підтримку цінам на метал.
Справа в тому, що на Росію припадає близько 10% світового видобутку, а враховуючи, що майже весь обсяг купує російський регулятор, світова пропозиція скорочується.
У загальному і цілому, дана схема вигідна всім її учасникам. ЦБ купує золото за рублі, можливо, за вигідними для себе цінами, при цьому може продати метал за кордоном за валюту, виробники в свою чергу можуть спокійно працювати, не думаючи ні про що, оскільки заздалегідь забезпечені попитом.
Нагадаємо, Банк Росії став провідним покупцем золота серед світових ЦБ в 2018 р., купивши 274,3 т дорогоцінного металу – 42% від загального обсягу придбаного ЦБ золота в минулому році.
Росія з весни 2018 р. обганяє Китай за кількістю золота у складі міжнародних резервів і займає п’яте місце в світі за цим показником (67,9 млн унцій, або 2,112 тис. тонн, станом на початок 2019 р.), Китай — шосте.
Попит світових ЦБ
Обсяг чистих покупок золота з боку центральних банків різних країн світу, за даними Всесвітньої ради по золоту, в 2018 р. склав 651,5 тонни, що стало максимальним значенням з 1967 р.
За даними WGC (галузевої організації, створена провідними виробниками золота), обсяг покупок золота світовими ЦБ в 2018 р. виріс на 74% порівняно з 2017 р. (374,8 т). За останні 50 років велика скупка золота була зафіксована в 1967 р., коли центробанки придбали 1 404 т дорогоцінного металу.
Як зазначають у Всесвітній раді по золоту, Росія продовжує скуповувати золото в рамках дедоларизації своїх резервів. Придбання 274,3 т золота в 2018 р. з боку ЦБ РФ, за оцінками WGC, стало найбільшою річний купівлею золота з боку світових ЦБ за всю історію. Росія збільшує свої золоті резерви на більш ніж 200 т вже 4-й рік поспіль. При цьому в цілому ЦБ РФ продовжує здійснювати чисті покупки (тобто купує більше, ніж продає, – прим. ред.) протягом останніх 13 років. За цей період, за даними галузевої організації, обсяг золотих резервів Росії виріс на 1726,2 т, досягнувши значення 2113 т в 2018 р.
