Працюю фельдшером швидкої допомоги. Виклик, у квартирі молода гламурна мадам з волоссям кольору молока. З порога почала кричати, що їхали ми до неї вже дуже довго. Мучиться із-за болю в боці вже близько п’яти годин. Питаю, чому ж раніше не викликали або самі не звернулися в лікарню? У відповідь вирячені очі: «Думала, саме пройде».
Заповнюю папери, прошу дамочку збиратися для подорожі в місцевий приймальний спокій, ймовірно, з подальшою госпіталізацією. Пояснюю, що потрібно з собою взяти. Це диво довго задумливо ходило по квартирі в пошуках чистої білизни, косметики та іншого. Коли я вже була вся мокра (в зимовому комбінезоні), діва видала: «А давайте ви поки на інший виклик поїдьте, я виперу, і потім ви заїдете за мною?»
