Коли брючний ремінь придбаний років 20 тому став застібатися тільки на останню дірочку настав час задуматися про його заміну. Замислюватися про схуднення було лінь, так як ріст і вага зараз в межах вікової норми, це просто раніше я був худим.
Подивився по магазинах, шкіряний ремінь від 2к рублів — засумувалось. Але не сильно. З шкірою помаленьку бавлюсь, так що вирішив спробувати зробити самостійно. Замовляти пряжку за 500 рублів і смужку готової шкіри від 500 рулів, та ще й платити за пересилку, а після чекати було лінь, та й жаба бурчала. Пішов по магазинах. У підсумку пряжка куплена за 200 рублів (силуминь), шкіра за 26 рублів квадратний дециметр.
Шкіра ВРХ, коричнева.
Прикинув розміри, вирішив робити по всій можливій довжині в результаті приблизно 130 див.
Для початку сформував одну сторону, розклав шкіру по рівніше і обрізав.
Поміряв пряжку, 3,4 див.
Відміряв потрібну ширину (ті ж самі 3,4 см).
Потім відрізав другу сторону. Так як різати мав довгу рівну смугу, і не хотілося, що б лінійка зісковзнула, закріпив її струбциною.
Вище наведені маніпуляції робив на дачі на верстаку, так як не хотілося дряпати вдома стіл, а шукати довгу дошку було лінь.
Вдома вже сформував язичок ременя.
Розмітив майбутні отвори через кожні 2,5 див.
Зробив овальний отвір під язичок пряжки.
З обрізків пошив 2 шлевкі. (розмітку по шкірі робив білою ручкою по тканині, прати її передбачалося тією чорною фігньою що на фотографії нижче. Пере огидно, білі сліди залишаються).
Прокреслив шовним пробійником дві лінії по яких будуть проходити декоративні (зміцнюють) шви.
Отвори для язичка пряжки пробив пробійником діаметром 0,5 див.
Торцболом скруглил краю. В принципі цього можна було і не робити, ніби додає краси, але я б так не сказав. Шкіра виявилася дуже хорошою, торцбол зрізав довгу «нитка» довжиною до метра. У мене вперше так виходило.
У заздалегідь виготовленої приблуде, затиснувши заготівлю ременя обробив краю воском і саморобної затіркою. Передбачалося її використовувати на дремеле, але що то мені не сподобалося, тому робив в ручну.
По всій довжині пройшовся взуттєвим воском. Заодно поэксперемнтировал, візуально різницю у воску не побачив. По використанню жовтий взуттєвої віск більш м’який, як вазелін, їм зручніше натирати. Білий ніби як карнауловый, колеться, жорсткий — не сподобався. Добре видно як під воском змінюється колір шкіри.
В принципі на цьому можна було закінчити і закріпити пряжку, але вирішив по краях прошити ниткою для жорсткості, що б шкіра менше тягнулася.
Отвори під шов я вирішив все таки пробивати на дачі, поспішати нікуди, брючний ремінь хоч на останню дірочку але застібається 🙂 Починав з центру язичка і йшов у бік пряжки намагаючись, що б отвори розташовувалися один навпроти одного.
Ну а далі тоскне розвага. Нитка синтетика, вощений, коричнева, приблизно 0,8 мм (була думка використовувати яскраву помаранчеву, але побоявся, що закрасится при натиранні ременя воском).
Почав з язичка ременя. Шов «сідельний» тобто на нитку (в моєму випадку за два метри) протягується в початковий отвір до середини, а далі дві голки на кінцях нитки проходять через одне і теж отвір назустріч один одному. Що б шов вийшов рівним і красивим, необхідно завжди пропускати голку з однією з сторін першої. В моєму випадку я спочатку пропускав голку з правого боку, потім у цей же отвір з лівої, в наступне отвір так само починав з правого.
Ось перший результат, видно, як в процесі прошивки ремінь веде в одну із сторін.
Прошив другу сторону, ремінь випростався.
Порушували два дні приблизно по 2,5 години під пиво. Пальцях від постійного натягу нитки було ай-яй-яй… Але на наступний ранок відходили.
Ну і кінцевий результат.
Загальний час виготовлення ременя близько 7 годин, розтягнутих у часі мало не на тиждень. Можна було зробити і за один присід, але різати шкіру і пробивати отвори було б не так зручно.
Ціна ременя… хм… пряжка 200 рублів, шкіри (з обрізками які навряд чи куди будуть використані пішло 7 квадратних дециметрів за 26 рублів, тобто на суму 182 рублів, для рівного рахунку нехай буде 200. Нитка близько 10 метрів… її не вважаю, використовувалася бобіна на якій намотано 500 метрів за ціною 600 рублів.
Ременем задоволений, озираючись назад, думаю треба було робити 10-15 сантиметрів коротше, але гаразд, нехай буде на виріст.