Працюю в невеликому салоні стільникового зв’язку. Заходить черговий покупець:
— Мені потрібен евроАОН на АОН!
— Пробачте, що?
— Ну, евроАОН на АОН!
— Ви можете більш детально пояснити?
— Ну, евроАОН на АОН!
— Я вас не розумію.
Махнув рукою, пішов.
* * *
Покупниця, прочинивши двері салону:
— Е-е-е… Я туди потрапила?
— Що ви хотіли?
— Мені поповнити рахунок треба.
— Який оператор?
Болісна робота мозку.
— Е-е-е… ***.
— Добре, на *** платежі без комісії.
— (з переляком) Ой, ні… Не треба, дякую.
Навздогін уточнюю — раптом неправильно розчула:
— Без комісії.
— Ні, дякую!
* * *
Купувальниця підходить до столу і, як на урочистій лінійці:
— Вісім, дев’ятсот дванадцять…
— (стомлено) Платіж?
— (невпевнено) е-Е-е… Так. На ***.
— Дев’ятсот дванадцять?..
— ###-##-##, сто рублів.
— *** з комісією, п’ять відсотків, Екшн де дев’яносто п’ять.
— Зробіть, щоб сто. (Простягає купюру.) Ну, як це там… Щоб рівно… Як його… А, ладно, давайте так.
— Гроші вже на рахунку, перевірте баланс.
— Спасибі.
Стройовим кроком віддаляється в невідомість. Люблю я цікавих людей.
