Лідери світового рівня ніколи не вважали надмірністю завести одного-двох двійників. Робилося це з різних причин: одні переживали за власне життя, у інших банально не вистачало часу на всі заходи державної важливості. Дослідники вважають, що у Сталіна двійник з’явився досить пізно: тоді, у 1937 році, на Вождя вже здійснили кілька замахів.
Звісно, офіційно про це ніде не згадували, і всю інформацію про двійників історики та журналісти збирали буквально по крихтах. Так, наприклад, часто згадують в’язня Гулагу, який був знайомий з німецьким медиком Нейманом, консультировавшим Сталіна після війни. Ніби останній бачив двійників Вождя, при чому ніяк не менше п’яти. Різні джерела називають цифру від 12 до 20.
Михайло Геловані в образі Сталіна В.
Найвідомішим дублером Вождя став бухгалтер з УРСР Овсій Лубицкий. Він навіть ліву руку підтягувала точно так само. Розповідають, що колись родину Лубицкого вивезли із Вінниці потай від нього і розстріляли, а самого Євсея привезли на конспіративну квартиру в Москві і півроку готували до ролі. Для цього навіть довелося зробити пластику: змінити форму носа і навіть повторити віспини, точь-в-точь як на обличчі у Йосипа Віссаріоновича. Колишнього бухгалтера крім того довелося навчити курити. Але судячи з визнанням самого Лубицкого, весь виконану працю вартий того: його завжди смачно годували, підбирали кращий гардероб, і зі своїм «оригіналом» Овсій бачився дуже часто. Сталін дійсно любив і поважав його. Нерідко він розважався, саджаючи двійника у своє крісло і викликаючи на доповіді чиновників. Сам Сталін у цей час ховався десь у кабінеті і буквально заходився від сміху, коли бачив, як важливі міністри, червоніючи і бліднучи, доповідали про стан справ у країні «ненастоящему цареві». Кажуть, Берія, знаючи про таке ставлення, Лубицкого страшно не любив.
Сталін (зліва) і його двійник Фелікс Дадаєв
За словами дублера, на займаній посаді він пропрацював 15 років. Берія намагався дискредитувати свого прямого конкурента в боротьбі за прихильність Вождя, і в 1949 році двійник був заарештований за сфабрикованим звинуваченням. Чоловіка поголили наголо, заборонили відрощувати вуса і заслали на Соловки. І так би і не дізнався ніхто страшної правди, якби не амністія. Лубицкого відпустили з миром і навіть дозволили вибрати місто, в якому той буде жити після звільнення; вибір припав на Душанбе. Залишок своїх днів двійник Сталіна прожив відлюдником, лише зрідка відкриваючи двері своєї квартири, щоб впустити співробітників особливого відділу з іменною пенсією.
Ще одне порівняння Сталіна (праворуч) і Дадаєва
Лубицкому просто пощастило стати найвідомішим двійником. Крім нього Вождя підміняли на парадах, зустрічах та інших офіційних заходах північнокавказький селянин Рашид, Х. Гольштаб, який, як стверджують історики, ховав Кірова, Фелікс Дадаєв, Михайло Геловані та інші. Залишається тільки здогадуватися, як ставилися до своєї відповідальній роботі всі ці люди.
